У матеріалі-першоджерелі причиною такого потенційного зростання цін було названо вимоги нещодавно прийнятого і підписаного Президентом закону № 4670-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері електронних комунікацій». Логіка авторів матеріалу й цитованих у ньому спікерів зводилася до того, що якщо закон вимагає від провайдерів значно підвищити якість послуг і забезпечити належну швидкість інтернет-з’єднання, то провайдери муситимуть шукати для цього додаткові кошти, а отже, платити за все, як це часто в нас водиться, доведеться кінцевому споживачу. І платити багато — як в Європі. А може, і більше.
Якби уважні читачі читали багатобукофф і робили власні висновки, а не просто цитували маніпулятивний заголовок, який почав кочувати стрічками новин, то, напевне, і самі не повірили б у можливість такого шаленого зростання цін на фіксований інтернет, бо в першоджерелі аргументів цьому, власне, мінімум. Але цього, звісно, не сталося, тож, щоб розвінчати фейк, ми попросили прокоментувати питання представників Мінцифри, учасників ринку й експертів.
Яка неправдива інформація лягла в основу фейку
Заступник міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури Станіслав Прибитько в коментарі dev.ua запевнив, що закон № 4670 не вплине на тарифи, і це головне, що варто знати українцям.
Зі слів Станіслава Прибитька, навколо нещодавніх законодавчих змін виникло багато дезінформації, тому він навів кілька фактів, які її спростовують. Цитуємо:
- Вимоги про «100 годин без світла для всіх фіксованих мереж» не існує. Ніхто не зобов’язує будувати мережі з автономністю у 4 доби;
- Закон не встановлює швидкість інтернету 100 Мбіт/с. Показники якості встановлюються окремим наказом та є предметом діалогу з ринком, а не жорстких законодавчих рамок.
Як стверджує заступник міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури, згаданий закон систематизує вимоги до якості зв’язку та надає державі дієві інструменти для координації роботи мереж в кризових ситуаціях.
dev.ua попросив також прокоментувати ситуацію з потенційним підвищенням цін найбільшого за розміром абонентської бази оператора фіксованого інтернету компанію «Київстар». Там також стверджують — закон України № 4670-IX, підписаний Президентом 24 листопада 2025 року, не містить норм, які зобов’язують операторів запроваджувати 100 годин автономної роботи мережі або інші технічні умови, що могли б призвести до десятикратного подорожчання інтернету.
У компанії зазначили, що в публічному просторі дійсно з’явилася низка некоректних трактувань цього закону, але наголосили на наступному:
- у Законі немає норм про обов’язкову швидкість інтернету «до 100 Мбіт/c»;
- у Законі немає вимоги про 100 годин автономності для мобільних операторів чи провайдерів;
- закон не вводить планових перевірок та не скасовує мораторій на виконання умов ліцензій, виданих до початку війни;
- краудсорсинг як механізм існував раніше та лише закріплений на рівні закону;
- національний роумінг не стає обов’язковим у мирний час — закон лише врегулював повноваження на період надзвичайних ситуацій.
У телеком-операторі Vega (компанії, яка відповідає за напрямок фіксованого зв’язку у Vodafone Україна) зазначають, що Vodafone Gigabit Net уже давно відповідає вимогам щодо якості, гарантованої швидкості та енергонезалежності, які прописані в законі.
Зі слів комерційного директора телеком-оператора Vega Богдана Лозниці, попри інвестиції у розмірі понад 1 млрд грн у модернізацію мереж, вони не робили жодних додаткових націнок — ані на автономність, ані на швидкість, і не мають наміру це робити.
«Завдяки тому, що стратегічні інвестиції були зроблені заздалегідь, сьогоднішні зміни законодавства не створюють для нас необхідності переглядати тарифи», — каже Богдан Лозниця.
Про те, що стрімкого, раптового, а тим більше десятикратного підвищення цін на фіксований інтернет не відбудеться, запевняє й експерт ринку — голова правління Інтернет Асоціації України (ІнАУ) Олександр Савчук
Телеком‑експерт Олександр Глущенко своєю чергою доволі різко висловився в соцмережах про «шедевр української журналістики», який і посіяв паніку.
Глущенко навіть звернувся до Детектора Медіа та Інституту Масової Інформації із закликом активніше слідкувати за списками білих медіа, аби такі видання, як Мінфін, туди не потрапляли.
У коментарі dev.ua Олександр Глущенко висловив жаль із того приводу, що зараз суспільство обговорює цей медійний «вкид». Що стосується норм закону, то експерт акцентує на тому, що механіка законів ніколи не містить показників, які складно змінити в майбутньому або які морально чи технологічно застарівають.
Щодо гарантованої швидкості інтернету, то, зі слів Олександра Глущенка, у цьому аспекті потрібно враховувати безліч нюансів.
«Щодо гарантованих швидкостей, виникає риторичне питання: куди міряти будемо? З Києва в Чилі чи зі Жмеринки в Австралію? Чи до сервера провайдера? А може до ігрового сервера в дата-центрі в Європі? Як правило, умовним speedtest/nPerf швидкість заміряють у двох випадках: все дуже добре, все дуже погано. Тому ці всі показники дуже посередні й не мають жодного відношення до реальних цифр, які можуть впливати на ціноутворення або якість каналів зв`язку», — зазначає експерт ринку.
Олександр Глущенко нагадав, що інтернет-мережі побудовані так, що трафік від абонента до конкретного сервера проходить вузли-посередники, а також, залежно від різних чинників, може змінюватися маршрутизація.
«Тому провайдери й зазначають у тарифах швидкість із формулюванням „до“. І сприймати це „до“ потрібно як швидкість від порту абонента до порту провайдера. А далі, якщо абонент хоче гарантовану швидкість до конкретного вузла в мережі з гарантованими показниками SLA, то вступає в дію зовсім інша економіка, і за додаткову плату будь-кому побудують гарантований канал із пункту А до пункту Б», — пояснив Глущенко.
Повертаючись до статті, яка і викликала хайп навколо цього питання, Глущенко акцентував, що автор «вкиду» явно не знає правил і методологію розрахунку, названу на честь данського математика та інженера Агнера Крарупа Ерланга.
«Раніше кожен провайдер у середньому закладав на одного абонента 1 мегабіт зовнішніх каналів. Наразі, залежно від розміру провайдера та кількості кеш-серверів сервісів, що генерують трафік, ця цифра в середньому по галузі становить 5 мегабітів на абонента. Просто всі абоненти одночасно не завантажують свої канали „на повну“. Тому, якщо провайдер продає абоненту тариф на 100 мегабітів, він не будує архітектуру мережі з розрахунку 100 мегабітів зовнішніх каналів на одного абонента. Це не обґрунтовано ні економічно, ні технічно», — пояснює нюанси Глущенко.
Щодо безпосередньо тарифів на фіксований інтернет, то виходячи із ситуації, яка складається в країні, зі слів Глущенка, на формування тарифів та їхнє зростання можуть впливати:
- рівень інфляції;
- зміна податкового навантаження;
- збільшення собівартість послуги, яка зростає із кількістю годин автономної роботи мереж.
Як користувачі мають передавати дані щодо швидкості інтернету — наразі невідомо
Користуючись нагодою, ми також попросили прокоментувати ще одну норму закону № 4670-IX, яким визначено, що споживачі самі зможуть передавати дані щодо швидкості свого інтернет-з’єднання регуляторові.
Заступник міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури Станіслав Прибитько підтвердив, що у Законі № 4670-IX з’явилася нова норма — держава вводить моніторинг якості інтернету й мобільного зв’язку, який робитимуть самі споживачі через визначений державою інструмент (по суті — це такий собі офіційний спідтест).
«Це не заміна перевірок, а додатковий спосіб зібрати реальні дані „з полів“. Коли люди робитимуть спідтести, результати передаватимуться до НКЕК. Регулятор аналізуватиме ці дані й зможе використовувати їх як один із сигналів для ухвалення рішення про позапланову перевірку оператора в конкретному місці, якщо там фіксується низька якість зв’язку», — пояснив він.
Своєю чергою голова правління Інтернет Асоціації України Олександр Савчук констатував, що розуміння, як саме це робитиметься, поки немає, а відповіді на ці питання мають надати окремі підзаконні акти, які мають розробити.
Своєю чергою телеком-експерт Олександр Глущенко нагадав, що на сайті регулятора НКЕК розписана методика вимірювань контролю якості електронних комунікаційних послуг.
«У такому випадку держава зацікавлена розуміти ситуацію із технічними можливостями операторів як фіксованого, так і мобільного зв`язку. За результати вимірювань відповідає Український державний центр радіозв`язку. Є методика. Є сертифіковані пристрої. Є правила замовлення послуг та вимірів», — каже він.
Якщо ж говорити про заміри від споживачів, то, на його думку, швидше за все, у провайдерів/операторів повинні бути встановлені спеціалізовані зонди телеметрії, які вимірюють виключно закладені параметри.
Як писав dev.ua, у жовтні за швидкістю широкосмугового доступу до інтернету Україна посіла 75-те місце у світі, втративши дві позиції порівняно з вереснем. Середня швидкість завантаження становила 88,92 Мбіт/с, а віддачі — 91,03 Мбіт/с.
https://dev.ua/news/tsiny-na-internet-1765777837