«Ми не будемо експортувати жодного виробу, якщо це може вплинути на забезпечення нашої армії». Чи готові українські виробники озброєння та defence-tech-рішень до продажів за кордон, і які ризики в цьому бачать

Чи готовий український defence tech до експорту

Після заяв про можливе відкриття експорту українського озброєння питання готовності defence-tech компаній вийшло з кулуарів у публічну площину. Йдеться не лише про продажі, а про баланс між потребами Сил оборони, розвитком R&D і роллю держави у контролі торгівлі зброєю.

Читайте также: «У банків взагалі немає ніяких питань. Всім пофігу». Блогерка Богдана Гончарук потрапила у інтернет-скандал через аудіо з порадами по виведенню коштів з рф і Білорусі. Monobank і «Приват» вже передали цю інформацію у фінмоніторинг

Опитані dev.ua defence-tech компанії говорять про готовність до експорту не як про бізнес-можливість, а як про структурну необхідність для виживання та розвитку галузі.

У компанії «Генерал Черешня» наголошують, що без контрольованого експорту неможливо масштабувати виробництво, планувати R&D на роки вперед і залучати довгострокові інвестиції. «Defence-tech в Україні фактично став окремою ІТ-галуззю з високою доданою вартістю. Контрольований експорт — це спосіб перетворити бойовий досвід на сталу економічну модель, яка одночасно підсилює і Сили оборони», — зазначають у компанії. «Генерал Черешня» розглядає експорт як критично важливий фактор розвитку всієї оборонної індустрії, особливо в умовах обмеженої місткості внутрішнього ринку. 

У BlueBird Tech також підкреслюють, що технічна готовність до експорту вже є: рішення проходять бойові випробування, швидко адаптуються та конкурентні на глобальному ринку. Водночас компанія принципово не розглядає експорт як альтернативу забезпеченню фронту.  «Внутрішні потреби Сил оборони України завжди залишаються для нас абсолютним пріоритетом. Ми не будемо експортувати жодного виробу, якщо це може вплинути на забезпечення нашої армії», — зазначає співзасновник BlueBird Tech Валерій Зарубін.

У Frontline Robotics також підкреслюють, що український ринок і фронт залишаються безумовним пріоритетом. Водночас експорт компанія розглядає як інструмент масштабування виробництва та розвитку R&D, але не у форматі класичного продажу готової зброї.

Ризики: не технологічні, а системні

Виробники одностайні: ключові ризики експорту лежать у площині регуляції, а не якості продуктів.

Найбільше занепокоєння викликає можливий ручний режим ухвалення рішень. За словами представників галузі, відсутність чітких критеріїв допуску до експорту може зруйнувати довіру інвесторів і стимулювати «сірі» практики.

Читайте также: Окупанти показали «вентиляторну» систему захисту від FPV-дронів

Другий ризик — надмірна бюрократія, яка зробить експорт формально дозволеним, але фактично недосяжним. У такому випадку українські компанії програватимуть конкуренцію виробникам з країн, де експорт оборонних технологій давно є частиною державної політики.

Окремий виклик — сертифікація та стандарти НАТО. Багато українських рішень створювалися максимально швидко, під конкретні бойові задачі, з постійною адаптацією до тактики противника. Це робить їх ефективними на фронті, але не завжди формально готовими до зовнішніх ринків без державної підтримки у стандартизації та юридичному супроводі.

Який механізм експорту бачать виробники

Виробники підтримують модель експорту зповним державним контролем — від ліцензування до кінцевого споживача.

У «Генерал Черешня» описують можливий алгоритм так: компанії, що мають надлишкову продукцію або технології, які наразі не є критичними для Сил оборони, подають заявку до Державної служби експортного контролю. Протягом до 90 днів відбувається міжвідомча верифікація, включно з перевіркою потреб Міноборони та погодженням на рівні Міжвідомчої комісії при РНБО.

Водночас держава зберігає право анулювати дозвіл на експорт, якщо відповідна продукція терміново знадобиться війську. За відкритими даними та публічними заявами РНБО, перші реальні експортні контракти можуть з’явитися не раніше другої половини 2026 року.

Своєю чергою компанія Frontline Robotics демонструє альтернативну модель — експорт технологій і компонентів із виробництвом готових виробів за кордоном у межах державних ініціатив, що дозволяє мінімізувати ризики торгівлі зброєю та зберегти фокус на потребах України.

Читайте также: «Прямий вплив потенційної кризи може бути відносно незначним, однак вторинні ефекти будуть відчутнішими», — НБУ про ризики ШІ-бульбашки для України. Зокрема, може постраждати ІТ-експорт