За даними РБК-Україна, юрист Євген Буліменко роз’яснив, що найчастіше йдеться про цивільні спори щодо честі, гідності та ділової репутації. У таких випадках потерпілий може вимагати спростування, видалення публікації та відшкодування моральної шкоди. При цьому діє важливе правило: позивач має довести, що інформація неправдива, і що її поширила конкретна особа.
Читайте также: Claude Sonnet 4.6 з’явився в GitHub Copilot
Окремий блок ризиків стосується повідомлень про війну. Поширення чуток, які можуть викликати паніку, може тягнути адміністративну відповідальність за ст. 173-1 КУпАП зі штрафом у межах 170–255 грн або виправними роботами. Кримінальна відповідальність можлива, зокрема, за розпалювання ворожнечі за національною, расовою чи релігійною ознакою. Також наслідки залежать від змісту погроз у коментарях та контексту, у якому їх оприлюднили.
Юрист наводить приклади судової практики, де суди зобов’язували користувачів видаляти дописи та публікувати спростування, а також присуджували компенсації за недостовірні повідомлення в соцмережах і месенджерах.
У матеріалі також зазначається, що видалення допису не завжди знімає ризики, якщо факт публікації вже належно зафіксований. У спорах ключовими стають дві речі: можливість ідентифікувати автора і наявність доказів поширення інформації.
Раніше dev.ua писав про те, як народний депутат Ярослав Юрчишин прокоментував заборону соцмережу Франції для дітей до 15 років. На його думку, такі обмеження потрібні в Україні, яка обороняється від російського вторгнення.
Читайте также: SIM-картки за паспортом і відключення інтернету під час тривог. Сергій «Флеш» закликав до радикальних дій проти нових дронів рф