Під час виступу на Technology Business Programming Network, за даними Gizmodo, Карп прямо окреслив, як бачить новий ринок праці. «Є два способи знати, що у тебе є майбутнє: перший — ти маєш професійну підготовку. Другий — ти нейровідмінний», — сказав він. За його словами, ШІ витіснить значну частину «звичайних» офісних ролей і зробить шлях до стабільної роботи значно вузьким.
Читайте также: У США дівчина відсудила $6 млн у Meta і YouTube у справі про залежність від соцмереж
Карп не вперше підкреслює тему нейровідмінності. Він публічно говорив, що має дислексію, і раніше заявляв, що люди з такими особливостями «непропорційно формуватимуть майбутнє». Після вірусного виступу компанія навіть запустила програму Neurodivergent Fellowship.
Його нинішні слова викликали критику, бо звучать не як підтримка інклюзії, а як твердження про особливу перевагу окремих людей. У матеріалі зазначається, що нейровідмінність охоплює аутизм, РДУГ, дислексію та інші особливості, і в реальності такі люди частіше стикаються з бар’єрами, а не отримують бонуси на ринку праці.
Подібні ідеї вже звучали в техсекторі. Ілон Маск пов’язував свій успіх з аутизмом, а інвестор Пітер Тіль називав синдром Аспергера перевагою для інновацій. Критики вважають, що така риторика поступово зсувається від підтримки різноманітності до виправдання нерівності через «тип мислення».
Читайте также: Британська компанія Evolve Dynamics, що виробляє дрони SKY MANTIS, відкрила новий офіс в Києві
Заява Карпа з’явилася на тлі ширшої дискусії про те, як генеративний ШІ змінює ринок праці. Компанії масово автоматизують задачі, які раніше виконували люди, і це підсилює страхи щодо скорочення робочих місць. На цьому фоні теза про «два типи людей із майбутнім» виглядає як максимально жорстка інтерпретація того, що чекає на працівників у найближчі роки.
Раніше dev.ua писав про те, як компанія Anthropic представила дослідницьку роботу, в якій повідомляє про початок моніторингу фактичних даних щодо впливу ШІ на ринок праці.
Читайте также: «Заборона азартних ігор для військових є законним превентивним заходом, а не дискримінацією», — юристка Олена Бондаренко