Про IT на війні
— Що сьогодні в сучасному війську реально тримається на IT, а що без технічних спеціалістів починає сипатися?
Насправді — дуже багато що. Сучасне військо тримається не лише на людях, зброї чи техніці, а й на IT. Це системи ситуаційної обізнаності, зв’язок, безпека, швидка обробка даних, розробка нових рішень, які допомагають бути ефективнішими на полі бою.
Без технічних спеціалістів багато процесів або просто починають сипатися, або працюють повільніше, менш точно і з більшими ризиками. А в наших умовах ціна такої повільності — це часто людські життя.
Ми значно менші за ворога, тому не можемо воювати лише кількістю. Саме тому шукаємо й створюємо технологічні рішення, які дають нам перевагу і, найголовніше, зберігають життя наших людей.
— Де найбільший розрив між потребою і реальністю?
Найбільший розрив — між потребою в системних IT-рішеннях і реальним масштабом їх впровадження. Найболючіше це видно у зв’язку, інтеграції даних, логістиці й управлінських процесах. Окремі сильні рішення вже є, але поки вони не працюють як єдина система, багато що тримається на ручному режимі. У війні це означає втрату часу, точності й, інколи, занадто високу ціну.
— Чого не вистачає найбільше?
Не вистачає всього — але в першу чергу людей. За будь-якими системами, інтеграціями і процесами все одно стоять фахові спеціалісти, які можуть це побудувати, впровадити й підтримувати. Ідей і задач сьогодні дуже багато, а рук на їх реалізацію — значно менше, ніж потрібно.
— Коли для 3АК стало очевидно, що без сильного IT вже не можна?
Це стало очевидно ще до створення Третього армійського корпусу — ще в часи 3-ї штурмової. Це не реакція на одну конкретну проблему. Коли підрозділ росте, ускладнюються процеси, збільшується обсяг даних, координації, зв’язку й управлінських задач. Без сильної IT-складової все це або гальмує, або тримається на ручному режимі — що у війську дуже швидко стає критичною проблемою.
Про айтівців на службі
— Якщо взяти сильного цивільного IT-спеціаліста — на яких задачах його робота відчується найшвидше?
Найпомітніше — там, де є багато ручної роботи, втрати часу або розриви між процесами: автоматизація, внутрішні системи, інтеграції, робота з даними, цифровізація управлінських і логістичних процесів. Навіть одне добре технічне рішення може вплинути на швидкість, якість координації й ефективність підрозділу.
Звісно, є своя специфіка — потрібен час, щоб зрозуміти військові процеси й контекст. Але це схоже на цивільний онбординг: є занурення в предметну область, є команда і задачі, де твоя експертиза починає приносити користь. Просто тут ціна якісної роботи значно вища, а результат відчувається набагато гостріше.
— Кого саме шукає 3АК?
Якщо коротко — практично весь спектр технічних фахівців. Зараз відкриті ролі для розробників, дата-спеціалістів, фахівців зі зв’язку, мережевих адміністраторів, спеціалістів з БпЛА, радіоелектроніки, РЕБ/РЕР. Якщо у людини є сильна технічна експертиза, для неї знайдеться місце, де вона дасть реальну користь. Актуальний перелік вакансій є на офіційному сайті 3АК.
— Де дефіцит б’є найсильніше?
Найбільш критичні ролі — ті, що напряму впливають на бойову ефективність: БпЛА, зв’язок, РЕБ/РЕР, радіоелектроніка, мережі й аналітика даних. Саме там дефіцит найсильніший, бо без цих людей підрозділ втрачає швидкість, точність і стійкість.
— Чи є попит на AI, computer vision, data science?
Так, і він для нас не абстрактний. Найбільш актуально це в безпілотному напрямку — задачі, пов’язані з БпЛА та НРК. Обробка й аналіз відео та зображень з безпілотників, дешифрування, виявлення цілей, підвищення якості ситуаційної обізнаності, підтримка прийняття рішень і робота з масивами даних, які неможливо ефективно обробляти вручну.
— Скільки IT-фахівців вже служать у 3АК?
Недостатньо. (Сміється.)
Про рекрутинг
— Як виглядає шлях IT-спеціаліста від першого контакту до конкретної технічної посади?
Багато в чому схожий на цивільний — просто з важливим етапом між офером і початком роботи. Людина подає резюме, проходить співбесіду, отримує рішення щодо конкретної ролі. Після цього — базова військова підготовка, а вже потім вихід на технічну посаду й занурення в реальні задачі. Логіка знайома: спочатку оцінюється твоя експертиза й відповідність задачам, далі — необхідний військовий етап.
— Скільки часу займає весь процес?
У нормальному сценарії — близько 2–2,5 місяця від першого контакту до потрапляння в підрозділ.
— Як проходить БЗВП для технічних спеціалістів?
БЗВП — не формальна галочка і не виняток для айтівців. Для тих, хто раніше не служив або мав велику перерву, базова підготовка є обов’язковою і триває 51 день. Незалежно від того, чи ти розробник, аналітик або інженер.
Чому це принципово? По-перше, вимога системи. По-друге, ми залишаємося військовими, а не просто цивільними фахівцями в формі. Людина на технічній посаді має розуміти базові військові принципи, безпеку, взаємодію, тактичну медицину. Особливість для фахових ролей — не в тому, що БЗВП спрощують, а в тому, що після бази людина заходить у свою професійну функцію.
— Чи схожий відбір на цивільний найм?
Максимально. Є первинний скринінг, співбесіда, оцінка досвіду, перевірка відповідності людини конкретній ролі. Ми не шукаємо просто «когось в IT», а розуміємо, де саме спеціаліст дасть найбільшу користь. У нас служить чимало людей, які прийшли з цивільного ІТ, — вони перенесли ті самі підходи, до яких звикли в нормальному професійному середовищі.
Читайте также: «Це аналогія до нашої сировинної аграрки». Економіст розповів, чому український ІТ-аутсорс не має успішного майбутнього
— Чи є супровід кандидата по процесу?
Так. Є рекрутери, які ведуть людину по всіх етапах, тримають контакт і пояснюють, що відбувається далі. Для нас це принципово: люди — не «ресурс», а ключова цінність. В умовах конкуренції за хороших спеціалістів якісний супровід — це вже питання ефективності всього процесу.
— Які кандидати найчастіше «відвалюються» по дорозі?
Найчастіше — ті, чиї очікування не збігаються з реальністю служби. Передусім люди, які хотіли б працювати віддалено або в умовах, максимально наближених до цивільної роботи. Тут є обмеження, і не завжди можна дати той рівень гнучкості чи побутового комфорту, до якого звикли в цивільному секторі. Є й фактор конкуренції: цивільні компанії часто пропонують вищу зарплату й більш передбачувані умови.
Тобто найчастіше «відвалюються» не слабкі фахівці, а ті, хто поки не готовий до самого формату.
— Який найпоширеніший страх у айтівця на вході?
Найчастіше бояться армійських «затягів», хаосу й того, що їхня експертиза розчиниться в системі. Ми на це відповідаємо прямо: такі речі ми свідомо мінімізуємо, бо вони заважають результату. Наше завдання — щоб людина якнайшвидше зайшла в роль і почала працювати там, де її користь максимальна.
Про гарантії служби за фахом
— Чи може айтівець опинитися в піхоті замість технічної ролі?
Цей страх зрозумілий і частково обґрунтований. Бо ми говоримо про війну, а на війні не все можна спрогнозувати на сто відсотків. Обставини можуть змінюватися, і було б нечесно робити вигляд, що таких ризиків не існує.
Але важливо інше: саме тому ми готуємо людей не до «ідеального сценарію», а до реальності. Наше завдання — максимально чітко завести людину на її фахову роль і підготувати до того, що у війську треба бути готовим до різних сценаріїв. Це не про хаос, а про готовність до реальності.
— Що реально гарантує, що людина потрапить саме на ту посаду?
У першу чергу — командири. Бо саме вони зацікавлені будувати ефективні підрозділи з фахових людей на своїх місцях. Людина проходить відбір не «в нікуди», а під конкретну функцію, конкретні задачі й конкретну команду.
Треба чесно сказати: чинна штатно-посадова система не завжди встигає за реальністю. Не завжди можна «зашити» в документи роль Python-розробника чи вузького технічного інженера. Тому все тримається на внутрішньому рішенні підрозділу, командній домовленості й слові командира. Головний механізм тут — не формальна назва посади, а реальні задачі людини і команда, в якій вона працюватиме.
Про умови роботи айтівців у війську
— Де фізично працюють IT-фахівці корпусу?
Залежить від задачі. У війську немає чіткого поділу на «фронт» і «тил», бо багато процесів вимагають швидкої передачі інформації й постійного зворотного зв’язку. Саме тому частина технічних спеціалістів працює ближче до підрозділів. Щоб робити корисні рішення, потрібно не лише писати код, а й розуміти контекст і реальні потреби на місці.
— Наскільки сильно відрізняється ритм від цивільної IT-компанії?
Певною мірою схожий: є задачі, відповідальність, командна робота, потреба швидко знаходити рішення. Але це армія — інший рівень зібраності, інша ціна помилки і вищі вимоги до внутрішньої організації.
Головна різниця не стільки в самій роботі, скільки в контексті. У цивільній компанії багато речей можуть почекати. Тут — ні. Твої рішення швидше впливають на реальні процеси, а іноді й напряму на людей.
При цьому у нас є базові людські речі: нормальні умови, харчування, кава, можливість займатися спортом. Але головне — відчуття, що ти працюєш у сильній команді над задачами, які справді мають вагу.
Як портратири у Третій Армійський корпус
— Як потрапити до 3АК: опишіть короткий алгоритм.
Вакансії 3АК розміщені на платформі Lobby X. Важливо розуміти: з ТЦК неможливо «витягнути» людину — тому варто заздалегідь визначитися з підрозділом і самостійно обрати вакансію.
Після відправлення CV рекрутери виходять на зв’язок протягом 1–2 діб. Далі — кілька етапів співбесіди залежно від посади. Сам факт проходження співбесіди не є підставою для видачі документів, які убезпечили б від мобілізаційних заходів з боку ТЦК.
— Дайте пораду новобранцям.
Не заходьте в цей процес «наосліп». Одразу оберіть підрозділ, поговоріть з командиром або людиною, яка керує напрямом, і поставте всі важливі запитання ще до старту: про роль, задачі, формат служби, очікування, етапи відбору. Чим більше ясності на початку, тим вища ймовірність, що ви дійдете саме до тієї ролі, на яку розраховуєте.
Читайте также: Вчені дослідили, що ШІ-моделі впадають у підлабузництво майже у 50% випадків