Ми не ставили за мету розібрати доцільність прийняття такого документу чи його конкретні норми, адже дискусії навколо оподаткування посилок з закордонних маркетплейсів точаться давно. Тим більше, точки зору уряду чи умовного податківця і звичайного громадянина, котрий звик замовляти товари на AliExpress чи Temu, тут навряд чи перетнуться на якомусь компромісному варіанті. Хтось з урядового кварталу розповість про «діру в бюджеті», програму МВФ і її вимоги, а також «сірі схеми імпорту», а хтось зі спального району у доволі категоричній, і, швидше за все, нецензурній формі висловить думку про те, що у «голого і босого» народу забирають змогу хоч щось отримати за прийнятними цінами. Як то кажуть, у кожного своя правда…
Читайте также: До $150 за годину: LinkedIn тестує ринок «тренерів AI»
Втім, у цьому тексті ми, перш за все, хочемо оприлюднити позицію тих, хто має безпосередню справу з посилками — поштових операторів. Отже, як «Укрпошта», «Нова пошта» та Meest Пошта коментують скасування пільг на посилки? Чи матиме це негативний економічний вплив на роботу поштових операторів і чи призведе до суттєвого скорочення зацікавленості клієнтів у таких послугах? Чи може законопроєкт спричини додаткові організаційні проблеми у роботі операторів? І чи не стане це перешкодою для «дрібного волонтерства», адже багато українців купують павербанки, рації, тактичні ліхтарики, запчастини до дронів та інші подібні товари саме на AliExpress та схожих майданчиках.
Удар по поштовим операторам і їх клієнтам
У прес-офісі «Нової пошти» на запит dev.ua відповіли, що скасування пільги матиме наслідок для ринку міжнародних відправлень і для роботи поштових операторів через вплив на кінцевого споживача. Передусім, у «Новій пошті» допускають, що здорожчання покупок може вплинути на поведінку клієнтів: частина з них просто почне рідше замовляти товари з-за кордону або відмовиться від невеликих замовлень.
У компанії підкреслюють, що в умовах обмеженого асортименту на внутрішньому ринку та зростання цін міжнародні покупки часто залишаються для людей одним з небагатьох способів знайти доступніші або просто альтернативні товари.
Водночас, у «Новій пошті» зазначили, що готові адаптуватися до змін, зокрема через розвиток додаткових сервісів, таких як митно-брокерський супровід, щоб спростити процес міжнародної доставки для клієнтів.
Представник власника Meest Group Марта Янків у коментарі dev.ua також зауважує, що їхня компанія очікує негативного економічного ефекту для поштових операторів від цього кроку.
«Скасування пільги фактично означає подорожчання більшості міжнародних відправлень для кінцевого споживача, а це напряму впливає на попит. Значна частина таких посилок — це недорогі покупки з міжнародних маркетплейсів, і саме цей сегмент є найбільш чутливим до ціни. Коли до вартості додається ПДВ, частина покупок просто стає економічно невиправданою. Відповідно, ми прогнозуємо зменшення кількості таких відправлень і загальне охолодження ринку», — стверджує вона.
Зі слів Марти Янків, паралельно з цим зростатимуть і операційні витрати самих поштово-логістичних операторів — через ускладнення процесів, додаткові перевірки та взаємодію з державними органами. «У підсумку це створює подвійний тиск на ринок: з одного боку — падіння попиту, з іншого — зростання витрат», — каже представник власника Meest Group.
Урядову тезу щодо «наповнення бюджету» у Meest Group також радять не сприймати як «істину у останній інстанції», і пропонують звернути увагу на той сектор, який справді перебуває у тіні.
За оцінками представниці Meest Group, втрати держави від таких схем є значно більшими, ніж ті кошти, які планується отримати від додаткового оподаткування міжнародних посилок.
Ще одним аргументом на користь прийняття подібного закону влада озвучує необхідність гармонізації українського законодавства з нормами ЄС, але у Meest Group просять, в першу чергу, враховувати контекст і нинішні реалії. «У країнах ЄС споживач має доступ до широкого вибору товарів за конкурентними цінами, адже там представлені всі глобальні бренди і працюють механізми контролю за ціноутворенням. В українських реаліях, особливо в умовах повномасштабної війни, такої ситуації поки немає», — констатує Марта Янків.
Прес-служба «Укрпошти» не відреагувала на запит dev.ua, але натомість генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський у коментарі нашому виданню заявив, що прогнозувати наслідки прийняття законопроєкту як для операторів, так і для їхніх клієнтів наразі важко.
«Однозначно на це зараз неможливо відповісти, бо це буде залежати від серії факторів: курсу гривні (бо ціни на цих майданчиках у валюті), поведінки українських рітейлерів (бо якщо вони піднімуть ціни на ці товари, то їх продовжать купляти за кордоном), складнощі митного процесу, який буде передбачений законом. Лише маючи всі ці фактори, можна буде точно відповісти на це питання», — висловив свою думку Смілянський.
Чи «вигрібатимуть» поштові оператори наслідки закону
Ще одним важливим питанням є можливі наслідки прийняття подібного закону для «операційки» поштових операторів, адже для виконання його норм можуть знадобитися немало додаткових дій, які ляжуть на плечі працівників.
Гендир «Укрпошти» у цьому контексті не дав однозначної відповіді — на його думку, все залежить від того, який із законопроєктів щодо оподаткування посилок «переможе» у фінальній редакції.
Водночас, представник власника Meest Group Марта Янків впевнена, що такі зміни неминуче ускладнять операційні процеси: зросте кількість процедур, збільшиться час обробки відправлень, а також навантаження на інфраструктуру.
«Формально адміністрування ПДВ не є функцією поштово-логістичного оператора, однак на практиці частина цього процесу може проходити через такі компанії — зокрема інформування клієнтів, участь у зборі платежів і взаємодія з державними органами, а також інші додаткові функції, які неминуче виникатимуть уже після впровадження змін», — пояснює вона.
На думку Марти Янків, це може призвести до створення додаткових витрат, ризику затримок і, відповідно, підвищення рівня незадоволення клієнтів, «яке оператор змушений буде компенсувати сервісно».
З її слів, треба брати до уваги, що навантаження зросте не лише для бізнесу, а й для державних органів, які здійснюватимуть контроль і перевірку відправлень. «Збільшення кількості операцій означає потребу в додаткових ресурсах — як людських, так і технічних. Це також створює додаткові витрати для держави, які врешті-решт фінансуються коштом податків громадян і бізнесу», — прогнозує негативні наслідки Янків.
Створення додаткового навантаження на операційні процеси поштових операторів внаслідок прийняття закону допускають і у «Новій пошті».
Читайте также: Дуров обіцяє, що в Telegram з’являться нові інструменти проти ботів: можна буде банити реакції і чистити накрутки в опитуваннях
Як підкреслили у «Новій пошті», окрім всього перерахованого, залучення логістичних операторів до процесу адміністрування або забезпечення сплати ПДВ означатиме необхідність інвестицій у нові ІТ-рішення, операційні процеси, а також розширення відповідних функцій у командах.
Питали думку чи поставили перед фактом?
Ми також поцікавилися у поштових операторів, чи були вони суб’єктами законодавчого діалогу, і чи мали змогу донести свою позицію до авторів законопроєктів щодо скасування пільг на міжнародні посилки.
За інформацією прес-офісу «Нової пошти», між представниками відповідних комітетів ВРУ, представниками Мінфіну та найбільшими поштовими операторами і експрес-перевізниками проходили консультації з приводу аналізованих нами законодавчих ініціатив. І ключове, на що звертали увагу на цих зустрічах поштові оператори — це необхідність поетапного впровадження змін.
«Основна позиція поштових операторів і експрес-перевізників полягає в тому, що подібні реформи потребують часу і поетапного запуску. У країнах ЄС, наприклад, перехід до оподаткування маловартісних посилок відбувався поступово і супроводжувався запуском спеціальних цифрових систем, які забезпечують автоматичне адміністрування ПДВ», — зазначили у прес-офісі «Нової пошти».
«Зараз ці питання ще перебувають у процесі обговорення», — стверджують у «Новій пошті».
Представник власника Meest Group Марта Янків зазначає, що формально консультації були заявлені і ринку обіцяли відкритий діалог та можливість надати пропозиції, однак на практиці цей процес не був завершений належним чином.
«Проєкт закону був оприлюднений 19 березня, але вже 30 березня, тобто менш ніж за два тижні, уряд схвалив і подав до парламенту відповідні законопроєкти. Це відбулося раніше, ніж сплив мінімальний передбачений строк для громадського обговорення, який має становити щонайменше 15 днів», — каже вона.
Окрім того, зі слів Марти Янків, до Верховної Ради були подані вже інші, «розділені законопроєкти», які не були ідентичними до того, що виносився на обговорення. Тож вона підкреслює — попри те, що у пояснювальних записках фактично зазначено, що консультації нібито були проведені, бізнес і громадськість не мали можливості повноцінно опрацювати саме ті редакції, які зрештою були зареєстровані.
Марта Янків зазначає, що після внесення законопроєкту Кабміном у питання включився Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. Ним був зареєстрований альтернативний законопроєкт, який враховує значну частину пропозицій поштово-логістичних компаній. «Сподіваємося, що це матиме практичний ефект, і народні депутати врахують рекомендації учасників ринку під час подальшого доопрацювання документу», — висловила надію вона.
Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський, у свою чергу, запевняє, що частина авторів законопроєктів проводили консультації з представниками оператора. «Ще раз хочу підкреслити активну і конструктивну позицію голови комітету Данила Гетманцева, який, наприклад, запропонував норму, що закон вступає в силу з дати, коли буде готова інфраструктура», — додав він.
Як резюмує Смілянський, пропозиції «Укрпошти» до однієї з версій законопроєкту з низки питань були враховані, але вирішальне значення матиме те, які правки до законопроєкту пройдуть в залі.
«Початок кінця» для дрібного волонтерства?
Однією з найбільш критичних зауваг до такого кроку української влади щодо оподаткування міжнародних посилок є ризик того, що фактичне здорожчання товарів на великих міжнародних маркетплейсах ударить по так званому дрібному волонтерству і, як наслідок, допомозі громадян для армії. Зрозуміло, що на AliExpress ніхто не купує РЕБ, зате там купуються безліч дрібничок, які щодня стають в нагоді як у побуті наших військових, так і безпосередньо у їхній роботі проти ворога.
Як і по частині інших питань, гендир «Укрпошти» Ігор Смілянський не береться давати однозначну відповідь — з його слів, багато залежатиме від фінальної версії, за яку проголосують депутати. «Це буде залежати від формулювань закону ну, і, звісно, його виконання», — каже він.
Водночас, представник власника Meest Group Марта Янків більш конкретна у своїх висновках. «Ми бачимо тут реальний і доволі суттєвий ризик. За нашими оцінками, сьогодні близько 20–30% міжнародних поштових відправлень в Україну фактично пов’язані з потребами фронту. Це невеликі, але критично важливі речі — від павербанків і рацій до комплектуючих для дронів, які люди купують і передають військовим через поштові сервіси», — зазначає вона.
З її слів, бізнес закуповує аналогічні товари за кордоном оптом за значно нижчими цінами, ніж доступні фізичним особам на маркетплейсах, і далі продає їх із великою маржею, тому для багатьох людей єдиний спосіб допомагати армії — це купувати щось напряму за кордоном та на міжнародних маркетплейсах.
«У таких умовах додаткове податкове навантаження і ускладнення процедур неминуче підвищать вартість цих товарів і знизять доступність такої допомоги. Окремо варто згадати і про численні ініціативи „народних дронів“, коли комплектуючі замовляються за кордоном, збираються в Україні і передаються на фронт — для них ці зміни також можуть стати відчутним бар’єром», — каже Марта Янків.
У прес-офісі «Нової пошти» на запит dev.ua відповіли, що під час війни — це одне з пріоритетних питань, яке має бути враховане при доопрацюванні законопроєкту. Інакше, відповідно до позиції компанії, це може створити додаткові перешкоди для доставки критично важливих товарів для українців.
«Водночас важливо, щоб під час реалізації законодавчих змін були враховані пропозиції поштових операторів. Це дозволить мінімізувати потенційні ризики та забезпечити безперервність імпорту міжнародних відправлень, зокрема тих, які мають практичне значення для волонтерських потреб», — заявили у «Новій пошті».
Нагадаємо, що насправді історія зі скасуванням пільг для міжнародних посилок тягнеться доволі давно. Про те, що у парламенті працюють над відповідним законопроєктом, голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв ще у вересні 2024 року. У Meest Group тоді прогнозували, що ринок міжнародних посилок в Україні може впасти на 30%.
Читайте также: Українська гра про дослідження глибинного інтернету отримала новий трейлер і дату релізу