Хакатон запустив у 2023 році Інститут ШІ та робототехніки НУ «Одеська політехніка». Умова одна: проєкт має вирішувати реальну соціальну проблему. Виступи учасників склали точний зріз того, що турбує українську молодь — від розмінування до психологічної реабілітації.
Читайте также: NVIDIA зробила квантові обчислення практичними завдяки Ising — першим у світі відкритим ШІ-моделям для квантових комп’ютерів
Проєкти оцінювали за трьома критеріями: відповідність тематиці, якість презентації і стан реалізації — ідея, MVP чи вже готовий пристрій. Також враховували — як проєкт може бути реалізований на ринку.
Найцікавіші проєкти
Рукавичка сапера за $30. Команда Echo Glow показала роботизований маніпулятор для роботи з вибухівкою на відстані. Оператор надягає рукавичку — система зчитує рухи і передає їх роботу в реальному часі. Аналоги на ринку коштують понад $10 000, цей модуль управління — $30. Окремо дистанційний пристрій для розмінування представили 13-річні школярі-переселенці з Херсона та Сєвєродонецька.
Сон під час тривог. Першокурсник розробив додаток «Чудо», який моніторить напрямок дронів у реальному часі. Якщо загрози для вашого району немає — ви спите далі. Якщо є — система розбудить. Ідея з’явилася після того, як автор проігнорував нічну тривогу, а шахед впав за 100 метрів від його будинку.
ШІ для агрономів. Проєкт SmartSight перетворює звичайний дрон на систему моніторингу полів: ШІ виявляє ранні стадії захворювань рослин і дає команду на точкове обприскування. За словами розробників, це дозволяє економити до 80% гербіцидів.
ПТСР за кермом. Команда NeuroDrive розробила апаратно-програмний комплекс для водіїв, які пережили обстріли. Гіперчутливий контролер на кермі зчитує мікрорухи, виявляє ознаки тривожності чи панічних атак — і формує звіт для лікарів-реабілітологів.
Агродрон всемогутній. Студенти Національного університету «Острозька академія» Роман Мичка та Анна Кристич представили наземний роботизований дрон, призначений для роботи в аграрному секторі. Розробка дозволяє вирішити одразу кілька актуальних проблем:
- зменшити витрати на добрива
- компенсувати нестачу робочої сили
- підвищити точність обробки полів
- знизити негативний вплив на довкілля
Як пояснили розробники, дрон працює за принципом точкового внесення добрив — лише на необхідних ділянках, без обробки всього поля. Наразі проєкт знаходиться на стадії повністю робочого прототипу. Обидва автори — студенти другого курсу спеціальності «Робототехніка та машинне навчання», а фінансування розробки забезпечив університет.
Читайте также: Українські виробники дронів підписали низку угод про співпрацю з німецькими компаніями
Переможці
Перше місце здобула команда ColdBlooded з Харківського політехнічного інституту. Їхній застосунок CryoVision на базі глибокого навчання автоматизує аналіз мікрозображень клітин: те, що лаборант робить вручну за 10 годин, система виконує менш ніж за секунду з точністю 85,2%. Розробка вже впроваджена в Інституті кріобіології і кріомедицини в Харкові. «Ручний аналіз одного мікрозразка займає від 10 до 20 годин і залежить від досвіду оператора. Наш додаток видає повний перелік даних менш ніж за секунду: кількість клітин, їхня середня площа, скільки залишилися життєздатними», — пояснює учасник команди Євген Пономарьов.
Друге місце розділили дві команди. Fennec (також ХПІ) показала BlastSense — автономну мережу акустичних датчиків для виявлення нерозірваних боєприпасів: мікрофони фіксують звук, система визначає координати — і сапери отримують точку на карті замість сліпого прочісування гектарів. «Якщо один снаряд вибухнув, поруч майже гарантовано кластер інших, — говорять розробники. — Замість того щоб прочісувати гектари, сапери отримують точку на карті». На фінал команда принесла робочий прототип.
FutureAid з Одеської політехніки представила доступну систему реабілітації рук для пацієнтів після поранень. Система значно дешевша за аналоги, підходить для домашнього використання і перетворює монотонну лікувальну рутину на персоналізований автоматизований процес.
RealPhys посіла третє місце з рішенням для реабілітації ніг через балансуючу дошку і Minecraft. Людина нахиляється на дошці — і цей рух керує грою. Терапевтична вправа стає мотивованим ігровим процесом для поранених бійців і дітей.
Четверо студентів Одеської політехніки минулого року поставили питання: чому досі не існує ефективної системи контролю евакуації. Не знайшовши готового рішення, написали своє. Система Midgard аналізує дані з відеокамер і рахує людей у будівлі в реальному часі. Midgard здобула четверте місце з ML-системою відстеження персоналу під час повітряних тривог: у реальному часі визначає, хто перебуває у будівлі, хто вже в укритті і хто не відреагував на сигнал.
«З популярністю ШІ саме технологія бере на себе задачу „як зробити“, тоді як інженер має зосередитися на „чому“ і „навіщо“. Все більше цінуватимуть уміння вирішувати бізнес-проблеми, а не писати ідеальний код», — зазначив член жюрі, керівник напрямку розробки в південному регіоні EPAM Юрій Євстафієв.
Читайте также: Засновники українського ШІ-стартапу Pleso Therapy ввійшли до європейського рейтингу Forbes 30 Under 30