Проте суд став на бік криптоінвестора. dev.ua розібрався в деталях рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року.
Читайте также: К Чему Снится Беременность: Значения и Толкования Снов
Як ФОП торгував криптою і чому прийшла ДПС
У 2021–2022 роках українець був зареєстрований як ФОП (КВЕД 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг»). Він займався купівлею та продажем віртуальних активів на криптобіржах через P2P-перекази.
Обороти були солідними: у 2021 році на його рахунок надійшло понад 23 млн грн, а у 2022-му — понад 47 млн грн. Підприємець чесно подавав декларації, де вказував ці суми як дохід, але водночас вписував і величезні витрати на закупівлю самої криптовалюти (понад 70 млн грн за два роки). Відповідно, чистий прибуток був невеликим (наприклад, 51 тис. грн у 2022 році), з якого він і сплачував податки.
Коли чоловік вирішив закрити ФОП у 2023 році, податкова ініціювала перевірку. І тут почалося найцікавіше.
Паперові накладні на біткоїн: логіка податківців
Податківці подивилися на рух коштів по банківських картках і заявили: доходи бачимо, а от витрат — не визнаємо.
ДПС аргументувала це тим, що підприємець не надав класичних первинних документів: договорів, накладних, актів виконаних робіт чи рахунків-фактур на купівлю крипти. Експортовані цифрові ордери з криптобірж, які ФОП надав податковій на CD-диску, інспектори просто проігнорували, бо там «не було вказано ПІБ контрагента».
У підсумку податкова вирішила, що всі 70+ мільйонів гривень обороту — це чистий прибуток. Більше того, оскільки оборот перевищив 1 млн грн, ДПС заявила, що ФОП мав зареєструватися платником ПДВ.
Рахунок від податкової виглядав так:
Заниження податку на доходи (ПДФО) + штраф = 15,8 млн грн.
Заниження військового збору + штраф = 1,3 млн грн.
Несплачений ПДВ + штраф = 16,8 млн грн.
Разом: майже 34 мільйони гривень.
Податкова навіть встигла виписати вимогу про опис майна в податкову заставу. Чоловік пішов до суду із зустрічним позовом.
Читайте также: «Переїхав у нове місто — і нема з ким піти на каву»: український розробник запустив сервіс для пошуку друзів без свайпів
Що вирішив суд: цифрові ордери дійсні, а крипта — не товар
Суд розбив позицію ДПС вщент за двома ключовими напрямками.
1. Електронні ордери з біржі — це законні документи. Суддя звернув увагу на те, що P2P-торгівля на біржах не передбачає підписання паперових договорів із контрагентами. Ринок працює інакше: біржа автоматично генерує ордери з датою, часом, сумою та валютою. Суд визнав вивантажену історію ордерів (яку ФОП надав на диску) належним первинним документом, що повністю підтверджує його витрати. Відповідно, ДПС безпідставно нарахувала 17 мільйонів податків на дохід, якого насправді не було (бо гроші йшли на обмін активів).
2. На крипту не можна нарахувати ПДВ. Податківці намагалися довести, що торгівля криптою — це «постачання товарів чи послуг», а отже, має обкладатися 20% ПДВ. Проте суд нагадав базову річ: в Україні досі немає закону, який би визначав правовий статус віртуальних активів.
«Національним законодавством не визначений правовий статус віртуальних активів, відповідно і не запроваджений механізм оподаткування операцій з ними, зокрема ПДВ. (…) Криптовалюта не включена до Державного класифікатора продукції та послуг чи УКТЗЕД» — йдеться у рішенні суду.
Оскільки крипта юридично не є ні товаром, ні послугою, жодного обов’язку реєструватися платником ПДВ і платити 16,8 млн грн у підприємця не було.
Фінал
Луганський окружний адміністративний суд повністю скасував усі податкові повідомлення-рішення на 34 млн грн. Позов ДПС про стягнення боргу був відхилений. Крім того, суд зобов’язав податкову компенсувати позивачу майже 35 тисяч гривень судового збору.
Щоправда, вимогу компенсувати ще 63 000 грн витрат на адвокатів суд відхилив, бо юристи не надали детальних актів виконаних робіт — іронічно, що тут саме паперова бюрократія зіграла проти захисників.
Це рішення вкотре підкреслює: поки профільний закон про оподаткування віртуальних активів в Україні лежить у парламенті, спроби податкової «натягнути» старі норми ПДВ на крипту та вимагати паперові накладні на біткоїн розбиваються в судах. Ну… іноді:)
Читайте также: На OLX перепродують картки S.T.A.L.K.E.R. 2 з АТБ за 60 000 грн