Причиною спору став «мовчазний» ігнор у погодженні актів та неоплата послуг за субліцензійним договором. dev.ua розібрався в деталях справи.
Читайте также: Кончіта Вурст Зараз: сучасний образ і діяльність співака та ікони
Суть конфлікту: ТМ Rozetka та доступ до платформи
У травні 2022 року сторони уклали субліцензійний договір. Згідно з його умовами, ритейлер надав підприємниці:
Невиключну субліцензію на використання торговельної марки ROZETKA (для реклами, демонстрування товарів, представлення продуктів тощо).
Доступ до Он-лайн платформи Rozetka (інтернет-сайту та його внутрішнього функціоналу) для реалізації товарів.
За це ФОП мала щомісячно сплачувати роялті та періодичні платежі до 25 числа поточного місяця.
Проте за період з серпня 2022 року по лютий 2023 року у підприємниці сформувався борг за надані послуги. Rozetka виставила рахунки та акти надання послуг, але грошей у повному обсязі так і не отримала.
Пастка «автоматичного погодження»
У суді з’ясувався цікавий нюанс: ФОП не підписала надіслані електронні акти виконаних робіт (на них не було КЕП чи печатки). Здавалося б, немає підпису — немає згоди? Але ні, у договорі Rozetka прописала класичний для великих IT-платформ пункт про «мовчазну згоду»:
Якщо протягом 3 робочих днів після отримання актів ліцензіат не надсилає обґрунтованих заперечень на пошту, акти вважаються прийнятими та підписаними у тому вигляді, в якому вони були надані, а послуги — наданими в повному обсязі.
Читайте также: Шкідливе ПЗ у модах для Minecraft дало хакерам доступ до вебкамер 116 000 гравців усього за $5
Оскільки жодних скарг чи заперечень від підприємниці не надходило, суд визнав акти дійсними, а борг — офіційно зафіксованим. До того ж суд підкреслив, що обов’язок платити за договором залежав від конкретної дати (до 25 числа), а не від самого факту підписання папірців.
Що вирішив суд
Підприємиця взагалі проігнорувала судовий процес: ухвалу про відкриття провадження її представник отримав поштою ще у березні 2026 року, але жодного відзиву чи заперечення ФОП суду не надала. Справу розглянули за спрощеною процедурою.
Суддя С. О. Щербаков ухвалив рішення повністю задовольнити позов «РОЗЕТКА.УА» та стягнути з ФОП:
246 655,50 грн — основний борг за послуги;
62 046,17 грн — інфляційні втрати (нараховані за період прострочення з 2023 по 2026 роки);
21 550,26 грн — 3% річних;
3 963,02 грн — витрати на судовий збір.
Бонус для держбюджету: неуважність юристів
В процесі розгляду виявився кумедний юридичний факап з боку юристів Rozetka. Позов подавали в електронній формі через систему «Електронний суд», що давало компанії право на знижку 20% (коефіцієнт 0,8) при сплаті судового збору.
Замість належних 3 963,02 грн ритейлер сплатив повну ставку — 4 953,78 грн. Суд зазначив, що Rozetka переплатила в бюджет 990,76 грн, але оскільки компанія не подала окремого клопотання про повернення коштів, ці гроші поки що залишаться в державі. Проте Rozetka може повернути їх пізніше, якщо згадає про це і напише заяву.
Читайте также: В Україні запустили платформу автоматичних підписок на потреби конкретних бригад ЗСУ