Проте під ідеєю євроінтеграції ховається радикальне розширення повноважень правоохоронних органів та нові жорсткі зобов’язання для телеком-ринку. Профільний регулятор НКЕК погодив документ виключно із суттєвими зауваженнями, фактично розгромивши його ключові положення.
Читайте также: ШІ проти ШІ. Deezer запускає ШІ-детектор для виявлення ШІ-музики. Він працюватиме на всіх стрімінгах
Офіційна позиція комісії за підписом голови НКЕК Лілії Мальон є у розпорядженні dev.ua. Ми розібралися, що саме пропонує новий закон та чому регулятор вимагає його повністю переписати.
Що саме пропонується в законі: детальний розбір новел
Законопроєкт пропонує масштабну реформу Кримінального процесуального кодексу та Закону «Про електронні комунікації». Якщо його ухвалять у нинішньому вигляді, механізм збору цифрових доказів працюватиме за такою схемою:
Тотальне превентивне збереження трафіку (12 місяців): Усіх постачальників електронних комунікаційних послуг (інтернет-провайдерів та мобільних операторів) зобов’яжуть безперервно накопичувати й зберігати дані про рух інформації (трафік) усіх без винятку користувачів протягом одного року. Обсяг даних має бути «достатнім для ідентифікації абонента, визначення джерела походження трафіку та маршруту його передачі».
«Заморозка» даних за постановою слідчого (без суду): Слідчий або прокурор зможуть своєю власною постановою (тобто без попередньої санкції суду) наказати провайдеру негайно здійснити «термінове збереження інформації», яка є в його розпорядженні чи під його контролем, щоб підозрюваний не встиг її видалити.
Часткове розкриття даних без ухвали суду: Слідчі зможуть отримувати доступ до терміново збереженої інформації про трафік, яка «не охороняється Законом про захист персональних даних», суто на підставі своєї постанови. Крім того, оператори будуть зобов’язані за рішенням слідчого надавати ідентифікаційні дані споживача (хто саме користувався IP-адресою чи номером у конкретний час) без розкриття змісту самого спілкування.
Кримінальний статус для криптовалюти: Замість застарілих «комп’ютерних даних» вводиться поняття «інформація в електронній формі». Також у КПК прописують процедуру арешту та конфіскації «цифрових речей» — під це визначення підпадають віртуальні активи (криптовалюта) та цифровий контент, які раніше було складно процесуально арештувати під час обшуків.
Нові штрафи для провайдерів: За невиконання законної вимоги або постанови слідчого про «заморозку» та збереження даних провайдерів каратимуть фінансово — для цього КУпАП доповнять новою статтею 185-16.
Чому НКЕК вимагає повністю переглянути законопроєкт: 5 головних зауважень
1. Ризик порушення Конституції та таємниці комунікацій
Регулятор прямо нагадує силовикам про статті 31 та 32 Конституції України, які гарантують таємницю телефонних розмов та кореспонденції. Винятки може встановлювати виключно суд.
Читайте также: Відкритий банкінг — уже в ПУМБ. Що це за функція і чим вона буде корисна клієнтам
Навіть без доступу до тексту повідомлень, дані про трафік самі по собі дозволяють силовикам бачити повне коло контактів особи, її локацію, тривалість розмов та маршрути пересування.
2. Інтернет і мобільний зв’язок можуть подорожчати
Впровадження системи тотального збереження даних вимагає від операторів величезних інвестицій. Законопроєкт зобов’язує провайдерів купувати обладнання для зберігання терабайтів інформації, але не передбачає жодних компенсацій від держави чи джерел фінансування.
3. Юридичний хаос та «натягування» термінів
Законодавці спробували вписати суто кримінальні процесуальні норми у профільний закон «Про електронні комунікації», що ламає логіку законодавства. Крім того, автори проєкту вигадали купу неіснуючих у праві ЄС та України термінів на кшталт «ланцюг електронної комунікації», «розмір і тривалість електронної комунікації» чи «дані про рух даних». Водночас базове поняття «постачальник послуг» виявилося настільки розмитим, що під удар правоохоронців, окрім інтернет-провайдерів, автоматично потрапляють хмарні сервіси, месенджери, хостинги та оператори дата-центрів.
4. Невизначеність «тотального стеження»
Регулятор зазначає, що в законі немає чіткого переліку категорій даних, які треба зберігати впродовж 12 місяців. Формулювання оціночні та розмиті: «у такому обсязі, який достатній для визначення джерела походження…». Хто і як визначатиме цю «достатність» — невідомо, що дає силовикам простір для зловживань. Також неясно, чи повинні провайдери превентивно записувати дані всіх громадян наперед, чи «заморожувати» лише наявні дані після запиту.
5. Відсутність протоколів на випадок війни та блекаутів
Законопроєкт повністю ігнорує реальність, у якій живе український телеком. У документі взагалі не прописано, як правоохоронці та оператори мають взаємодіяти в умовах воєнного стану, масштабних кібератак, руйнування мереж чи банальної відсутності світла та технічної можливості виконати запит силовиків «тут і зараз».
Резюме: повернути на доопрацювання
НКЕК нагадує, що схожі спроби «закрутити гайки» вже відбувалися у 2020 році (скандальні законопроєкти № 4003 та № 4004), але у вересні 2025 року Верховна Рада остаточно зняла їх з розгляду через шквал критики.
Регулятор вимагає повністю виключити з галузевого Закону «Про електронні комунікації» норми, що стосуються кримінального процесу (вони мають бути виключно в КПК), чітко обмежити категорії інформації, що підлягає розкриттю, та створити робочу групу з залученням Мінцифри, НКЕК, силовиків та представників ринку для повного переписування документу.
Читайте также: Оксана Маркарова Родители Национальность: подробности биографии и карьеры