Нещодавно редакція dev.ua опублікувала відео версію інтерв’ю з Антоном Хвастуновим, співзасновником GigaCloud (один з найбільших локальних хмарних провайдерів) та директором із розвитку компанії GigaGroup. Він розповів, чому Франція відмовляється від Windows, як український MilTech рятується від кібератак нового покоління, чому залізо за рік подорожчало вдвічі та коли в Україні з’явиться повноцінна заміна 1С.
Читайте также: Fire Point представила дрони з дальністю 2700 км та інтегрованим ШІ на Eurosatory-2026 у Парижі: характеристики
Сьогодні ми публікуємо ще й скорочену текстову версію інтерв’ю з Антоном.
Про «хмару зі шнурка», суверенність даних та експансію в Європу
— Антоне, давай зробимо короткий інтродакшн. Я вчора з бізнесменами в бані розмовляв — вони ніби й розуміють, що таке «хмари», але навіть не завжди знають великих гравців. Що таке GigaCloud, як компанія з’явилася і що ви зараз робите в Україні?
— Історія дуже органічна. Цього року нашій групі компаній (GigaGroup) виповнюється 20 років, а самому хмарному провайдеру GigaCloud — 10 років. Ми розвивалися еволюційно: спочатку побудували інтернет-провайдера GigaTrans, потім — центр обробки даних GigaCenter, а згодом наростили компетенцію в кібербезпеці.
Ми працюємо виключно в B2B-сегменті й наразі обслуговуємо понад 1700 юросіб різних форм власності. У нас є 5 великих майданчиків: у Києві, Львові та в Європі (зокрема, кілька дата-центрів у Польщі). Також завдяки глобальному контракту з групою дата-центрів Equinix ми можемо розгорнути інфраструктуру в будь-якій точці Європи. Ми не намагаємося бути такими гучними, як Amazon чи Google, але ми — великий локальний гравець. І ми дуже «топимо» за ідею цифрового суверенітету. Під час війни це абсолютна необхідність — розуміти, де фізично лежать твої дані, як вони бекапляться і чи немає ризику втратити їх через залежність від третіх сторін.
— У чому ваша головна фішка порівняно з конкурентами? Я так розумію, у синергії хмари та мережі?
— Саме так. Наш перший актив GigaTrans — це наша суперсила в Україні. Ми віддаємо хмару клієнту, за виразом, «одразу зі шнурка». Тобто клієнт отримує в одному пакеті хмару, канали передачі даних, дата-центр і наш менедж-сервіс (наприклад, закриваємо питання з DevOps). Це класичний one-stop-shop. Ми фактично покриваємо власною інфраструктурою те, що інші змушені орендувати.
При цьому в Європі ми діємо як data-center agnostic. Ми не володіємо там будівлями дата-центрів, але володіємо core-інфраструктурою: серверами, СХД (системами зберігання даних), телеком-мережами в стійках. Це знижує інвестиційне навантаження, але дає повну свободу вибору найкращих локацій.
— Чи є сенс будувати власний дата-центр у Польщі?
— Наразі мені здається, що набагато ефективніше просто купити там готову компанію. Чи збираємося ми це робити? Час покаже (посміхається).
Державній ЦОД у горах та війна в підземеллях
— В Україні ходять чутки, що державні структури хочуть збудувати секретний державний ЦОД десь у горах, ледь не в скелі. Що ти про це знаєш і як взагалі реалії війни змінюють будівництво таких об’єктів?
— Чуток багато, ми й самі беремо участь у певних комунікаціях, адже питання резілієнсу (стійкості) зараз у найвищому пріоритеті. Наратив війни такий: об’єкт має бути в скелі або глибоко під землею. Наскільки мені відомо, великий централізований проєкт такого штибу ще не реалізований, але дрібні підземні схованки вже будуються — ми їх теж робимо.
Але тут є важливий момент. Справжня стійкість — це не просто закопати все в один великий бункер. Головне — це географічна рознесеність та мультидоменність. У великих міжнародних гіперскелерів (як-от AWS чи Azure) архітектура часто однодоменна. Якщо з цим доменом через масовану кібератаку чи фізичне знищення вузлів щось стається — падає все одразу, як це вже бувало в арабському світі, коли системи «лежали» днями.
Наше бачення інше: ми будуємо інфраструктуру мультирознесено. Різні дата-центри, різні провайдери — це різні домени. Вони пов’язані між собою інтероперабельними сервісами. Якщо «ляже» один сегмент, дані миттєво мігрують в інший. Нещодавно ми стали членами альянсу Digital Sovereignty Ukrainian Alliance, куди увійшли й інші хмарні гравці та телеком-компанії. Ми вже консультуємо державу щодо створення такої суверенної гібридної інфраструктури: суміш наземних майданчиків, підземних локацій та Data Embassy (цифрових посольств) України за кордоном.
Ринок росте на 30%, а бізнес повертається з американських хмар
— Наскільки зараз зростає український хмарний ринок? Ви вже зібрали всіх можливих клієнтів, чи потенціал ще є?
— Ринок росте щороку, попри війну. Змінюється кон’юнктура. Наприклад, зараз шалений попит з боку MilTech-компаній, у яких питання суверенітету даних на першому місці — вони масово купують інфраструктуру під CPU та GPU для штучного інтелекту. Великий драйвер — масштабування держсервісів.
У валюті ринок стабільно додає 20%+, а в гривні рік до року ми бачимо зростання на 20–30%. Якби війна закінчилася, зростання було б ще стрімкішим за рахунок повернення великого комерційного сектору.
— На початку повномасштабного вторгнення держорганам і великому бізнесу дозволили виносити дані в закордонні хмари, західні гіганти давали багато безкоштовних кредитів. Яка ситуація зараз, коли за ці хмари просять реальні гроші? Чи є зворотний тренд?
— Так, тренд сильно змінився, бо всі почали рахувати гроші. По-перше, безкоштовний сир закінчується. По-друге, у світі зараз жорстка чіпова криза, яка підняла вартість володіння IT-активами в США.
Але головне — Європа та Україна усвідомили критичну залежність від американських гіперскелерів. Ніхто не каже повністю від них бігти, але парадигма змінилася в бік балансу та гібридних рішень. Подивіться на світові кейси: минулого року французький авіагігант Airbus прийняв остаточне рішення повністю мігрувати всі свої інформаційні системи зі Штатів назад до Європи. Франція взагалі на державному рівні обговорює відмову від Windows. Вони мають свою потужну LLM-модель Mistral і вкладають мільярди у власні софтверні екосистеми.
Те саме кажуть наші Мінцифра та Офіс Президента: на полі бою ключову роль відіграють саме українські інформаційні системи, а не американські. Створення власної української LLM — це теж елемент цифрового суверенітету. Бізнес бачить це і починає будувати гібриди: бекапи за кордоном, але робоче ядро — на локальних суверенних хмарах.
Коли в Україні вб’ють 1С та чому залізо за рік подорожчало вдвічі
— Мене відверто бентежить ситуація з софтом. Наприклад, російська 1С. Або автомобільні сигналізації — купуєш стару автівку, хочеш українську систему безпеки, а тобі кажуть: «Немає альтернатив, брак ресурсів». Чому наші продукти здаються недокапіталізованими й недолюдськолізованими? Як пробити цю стелю?
— Насправді все вже змінюється, просто софт такого масштабу неможливо «перепилити» за місяць. Стосовно 1С: ми як компанія вже третій рік поспіль проводимо великий івент Svoe.IT, де збираємо українських розробників софту. І там уже є дуже пристойні вітчизняні ERP- та CRM-системи, які готові повністю замінити російський софт. Процес міграції та перенавчання бухгалтерів уже запущений, це точно станеться.
Щодо браку масштабу — так, війна стримує інвестиційні входи. Але подивіться на наш MilTech — це найсильніше технологічне виробництво, яке Україна розвинула за часи незалежності з нуля. У нас є світові цивільні лідери в безпеці, як Ajax. Крок за кроком бізнес дотисне цей ринок, особливо за підтримки держави.
— Про залізо. Воно стає золотим. Чому б GigaCloud не почати виробляти власне українське залізо, плати чи сервери?
— Це питання глобальних ресурсів. Я під час війни прочитав книгу Кріса Міллера «Чіпові війни» і ніби палицею по голові отримав. Кремній — це нафта XXI століття. Це геополітичні війни, де всі ганяються за контролем мікрочипів, бо без них неможливий штучний інтелект.
Виробляти власні аналоги чипів рівня Nvidia в Україні — це гарна, але наразі утопічна мрія, бо ми критично залежимо від світових вендорів. Через ШІ-бум та GPU-істерію ціни на залізо на світовому ринку лише за 2026 рік зросли вдвічі. І ця тенденція продовжується.
Звісно, це тисне й на хмарних провайдерів, бо ми купуємо це залізо. Але великі гравці мають левередж: лізингові програми, великі парки обладнання, особливі відносини з вендорами. До того ж ми в GigaCloud принципово не є vendor-locked (зав’язаними на одного постачальника). Ми балансуємо: маємо в партнерах і Lenovo, і Dell. Навіть на ринку GPU, де зараз панує тотальна монополія Nvidia, ми тримаємо руку на пульсі й тестуємо рішення від AMD. Для нас це базовий елемент BCP (плану безперервності бізнесу).
Кіберзагрози нового покоління: як ШІ пише експлойти
— Про штучний інтелект. Нещодавно Anthropic розробив нову модель Mythos і відмовився випускати її в паблік, бо вона виявилася небезпечною — вона здатна сама проводити реттімінг і писати експлойти для зламу систем. Якщо такі ШІ-моделі потраплять до рук хакерів умовно в Китаї чи Росії, наскільки захищеним буде український бізнес у хмарі?
— Проблема суперкритична. Ми це чітко бачимо: ШІ зараз є загрозою номер один для життєдіяльності IT-інфраструктури. Не хочу сіяти параною серед глядачів, але штучний інтелект має бути керованим.
Усю війну ми тримали більшу частину нашої топової команди кібербезпеки всередині компанії, щоб захищати периметр хмари, а не просто продавати це як сервіс «назовні». Зараз у нашого CISO (директора з інформбезпеки) дуже сувора політика щодо цифрової гігієни. Ми проводимо аудит для клієнтів і часто забороняємо ставити модних ШІ-агентів, які нібито автоматизують роботу, але насправді зливають дані або відкривають діри в коді.
Встановлювати все підряд з ринку зараз не можна — треба бути дуже вибірковими щодо того, яку інформацію ти згодовуєш моделі. Найкращий вихід для бізнесу та держави — заганяти ШІ-моделі в закритий периметр суверенної або приватної хмари (Private Cloud), щоб дані фізично не виходили в мережу.
— А чи є сенс для GigaCloud підписати пряму угоду про партнерство з OpenAI чи Anthropic?
— Я думаю, це питання найближчого часу. Ми вже інтегрували сервіси від NVIDIA, а розширення хмарних платформ за рахунок сервісів від лідерів генеративного ШІ — це завдання на цей рік. Скоро клієнти побачать це в нашому портфелі.
— І наостанок: коли чекати наступну велику виставку українського софту Svoe.IT?
— Команда якраз готує масштабний інфопривід, тому точну дату я поки що залишу в секреті. Скажу лише одне: наступна Svoe.IT буде неймовірно великою. Ми знайшли нові ніші та потужних партнерів, які хочуть інвестувати та підтримувати українське в Україні. Це буде не просто нудна конференція, а простір із живими демо-стендами, де кожен — від головного бухгалтера до CEO — зможе «помацати» софт руками й одразу впровадити його у свій бізнес. Тож незабаром чекайте на анонси, dev.ua буде серед перших запрошених!
Читайте также: Cервіс рейтингів серіалів Series Graph перетворив матчі ЧС 2026 на епізоди телешоу