Технології захисту інфраструктури від повітряних загроз залучають мільярди доларів інвестицій, виходячи далеко за межі суто військового сектору. Про це повідомляє Reuters із посиланням на представників провідних розробників антидрон-систем.
Читайте также: В Україні затримали хакерів, які створили копію “Reserve+”: у фейковому додатку авторизувалися тисячі людей
Загроза від комерційних та військових БПЛА для цивільних об’єктів не є новою — ще до 2020 року лондонський аеропорт Гатвік був змушений зупиняти роботу через появу невідомих безпілотників. Проте нова хвиля інцидентів, підживлювана досвідом масштабного використання дронів у війні в Україні та через загострення конфліктів на Близькому Сході, змусила цивільний сектор діяти рішучіше. Тільки за останній рік через підозрілі БпЛА фіксували збої в роботі аеропортів Мюнхена та Копенгагена, атаки на аеропорт Дубая, а також інциденти в країнах Балтії та пожежі на нафтових терміналах у Фуджейрі.
Реакцією ринку стало розширення пропозиції оборонних технологій. Серед нещодавніх новинок — портативний антидрон-пристрій у формі пістолета від американської компанії Dedrone, а також автономний безпілотний апарат супроводу від Boeing, оснащений засобами РЕБ та зброєю у змінному носовому відсіку.
Аналітики оцінюють сучасний обсяг світового ринку засобів протидії БпЛА у межах $3–7 млрд. Очікується, що його щорічне зростання становитиме близько 20%. За прогнозами MarketsandMarkets, до 2030 року цей показник сягне $14,5 млрд.
Генеральний директор компанії Echodyne Ебен Франкенберг, що виробляє радари для виявлення дронів, зазначив, що попит на їхню продукцію за минулий рік зріс на понад 100%. Для задоволення замовлень компанія запускає новий завод, що дозволить збільшити потужності до понад 30 000 одиниць обладнання на рік.
Читайте также: Vodafone запустив сонячні панелі на перших 100 базових станціях в Україні
«Ми відчуваємо прямий ефект від того, що до нас звертається величезна кількість клієнтів», — підтверджує тенденцію Сіете Хаммінга, керівник нідерландської RobinRadar.
Проте інтеграція військових технологій у цивільне життя стикається з жорсткими регуляторними обмеженнями. Більшість аеропортів змушена обмежуватися лише системами виявлення цілей. Використання активного РЕБ чи засобів глушення GPS може заблокувати зв’язок та навігаційні прилади пасажирських лайнерів. Застосування фізичної чи кінетичної зброї в межах міст також заборонено.
«Поблизу цивільної інфраструктури просто не можна використовувати так звані кінетичні засоби, такі як кулемети чи подібне», — пояснюють у німецькій компанії Hensoldt. Законодавче врегулювання та межі дозволеного використання таких систем наразі повністю залежать від урядів країн.
Розробники визнають, що технологічні перегони не зупиняються ні на мить. «Це завжди гра в кота і мишу. Хтось створює новий дрон, а ми маємо переконатися, що залишаємося на крок попереду», — каже Майк Шут із компанії DroneShield.