Хто стоїть за Palantir
Palantir заснували у 2003 році в Каліфорнії вихідці з PayPal та Стенфорда, які хотіли перенести алгоритми боротьби з фінансовим шахрайством у площину нацбезпеки. Найвідоміші фігури серед засновників підприємець та інвестор Пітер Тіль і нинішній CEO Алекс Карп, які задали компанії не лише бізнес‑курс, а й доволі жорстку політичну й ідеологічну рамку.
Читайте также: «Якщо накриється — поставимо теплиці». Українські айтівці розповіли, куди готові піти з IT через кризу на ринку
Пітер Тіль, співзасновник PayPal і один із найвпливовіших технологічних інвесторів США, був першим великим приватним спонсором Palantir, а також ключовим архітектором її ранніх зв’язків з розвідкою США. Саме Тіль залучив до компанії In‑Q‑Tel — венчурний фонд ЦРУ, чия інвестиція не лише забезпечила гроші, а й відкрила двері до реальних розвідувальних задач, на яких і відточували платформу Gotham. Тісний контакт із розвідспільнотою перетворив Palantir на щось значно більше, ніж стартап. Компанію почали сприймати як технологічне продовження американського Deep State.
Алекс Карп очолив Palantir у 2005 році й досі залишається її генеральним директором, який виконує роль публічного обличчя з внутрішнім ідеологом. Він активно коментує тему війни в Україні, відкрито підтримує курс на жорстку протидію авторитарним режимам і позиціонує Palantir як компанію, що стає технологічним інструментом демократичних держав у нових війнах. Утім, саме за час його керівництва компанія укладала найспірніші контракти — від співпраці з ICE до проєктів predictive policing у Європі, що й сформувало нинішній шлейф критики навколо бренду.
Від Кремнієвої долини до Києва
З першого року повномасштабного вторгнення Palantir став одним із ключових технологічних партнерів у війні. Карп став першим очільником Big Tech-компаній, який відвідав Україну в червні 2022 року. За півтора року платформи Palantir для аналізу даних і штучного інтелекту вже були інтегровані в шістьох міністерствах України.
Згодом Україна почала використовувати ПЗ Palantir для консолідації розвідданих, аналізу повітряних атак і планування ударів по російських цілях, що офіційно підтверджували як українські посадовці, так і сама компанія.
На бойовому рівні ключовими є щонайменше три напрямки: аналіз повітряних атак, робота з розвідданими та планування deep strike‑операцій. За словами міністра оборони Михайла Федорова, спільно з Palantir «створили систему, яка детально аналізує повітряні атаки», впровадили ШІ‑рішення для обробки великих масивів розвідданих і інтегрували технології у планування ударів у глибокому тилу рф.
«Сьогодні технології, ШІ, аналіз даних і математика війни безпосередньо впливають на результат на полі бою» й додає, що завдання України — «посилювати партнерство з Palantir у ШІ‑рішеннях та defence tech‑проєктах, які дають технологічну перевагу», — Михайло Федоров
Palantir допоміг запустити систему PRISMA в інтересах ГУР Міноборони для планування далекобійних ударів дронами по цілях у глибині росії. За описами, PRISMA збирає в єдиному інтерфейсі супутникові знімки, дані радарної й радіотехнічної розвідки, телеметрію дронів і дані сенсорів, формуючи тактичну картину в реальному часі.
Система аналізує, де саме росіяни збивали попередні дрони, де працювали радари й ППО, які маршрути вже «засвітилися», і на цій основі пропонує альтернативні траєкторії для наступних ударів, фактично підказуючи операторам, куди краще заводити нові хвилі БпЛА. CNN описують PRISMA як «операційний центр» для управління одночасно великою кількістю дронів під час діючих місій.
Brave1 Dataroom, спільний проєкт Міноборони, ЗСУ, науково‑дослідного інституту воєнної розвідки, кластера Brave1 та Palantir. Це захищене середовище для тренування й тестування бойових моделей ШІ на реальних даних з фронту: від маршрутів і профілів атак до параметрів ворожих дронів і ППО.
Розробники, які пройшли перевірку, отримують через Dataroom доступ до валідаційних датасетів, зібраних державою, і можуть на їх основі будувати алгоритми виявлення та перехоплення повітряних цілей, насамперед шахедо‑подібних дронів. Сам Palantir надає платформу для інтеграції, нормалізації й анонімізації цих даних, на які вже «сідають» моделі українських компаній.
Не менш показова й роль Palantir у цивільних і напівцивільних проєктах. Міністерство цифрової трансформації й компанія підписали меморандум, який передбачає використання її ПЗ для оцінки пошкоджень будівель і інфраструктури та оптимізації відбудови. У співпраці з Міністерством розвитку громад та територій Palantir Foundry використовується для цифровізації планів стійкості регіонів: система будує карти руйнувань на основі супутникових даних і державних реєстрів, моделює сценарії розвитку територій і допомагає визначати «вузькі місця» в енергетиці, теплопостачанні й базових послугах.
Мета — перевести в цифру як самі плани, так і їх виконання, щоби держава та донори бачили, які рішення дають максимальний ефект для захисту критичної інфраструктури й відновлення громад.
Окремі проєкти стосуються гуманітарного розмінування (спільна ініціатива Мінекономіки й Palantir із застосуванням ШІ для пріоритизації ділянок), а також підтримки освітньої системи — МОН користується інструментами Palantir на безоплатній основі в межах окремого меморандуму.
Читайте также: 41 місто світу домовилося про правила будівництва датацентрів для ШІ — підписали вимоги щодо енергії, води та локальних робочих місць
Як Palantir допомагав бомбити Іран
Щоби зрозуміти, до чого в ідеалі прагне Palantir в Україні, варто подивитися на Maven Smart System (MSS) — нову операційну систему поля бою, яку Міністерство війни США розгортає у всіх видах військ. По суті, це військова «надбудова» Palantir, яка збирає дані з супутників, дронів, радарів, перехоплених переговорів та інших сенсорів і показує все це командирам на одній спільній карті.
Якщо раніше аналітики вручну переглядали відео, звіти й карти в десятках таблиць і презентацій, то тепер система сама «перетравлює» потік інформації, підсвічує підозрілі об’єкти, групує їх у списки цілей і пропонує варіанти дій.
Принцип роботи Maven часто пояснюють через так званий цикл OODA: помітити — зрозуміти — вирішити — діяти. Сенсори дають спостереження, програмна платформа Palantir зводить усе в єдину картинку й класифікує об’єкти, а ШІ‑модулі пропонують командирам, кого і чим варто вразити в першу чергу, наприклад, яку ракетну батарею, який вузол зв’язку чи який склад боєприпасів. Людина все одно натискає фінальну «кнопку погодження», але значна частина роботи, від пошуку цілей до підбору засобів ураження, вже проходить усередині програмної системи.
У війні США проти Ірану Maven використовували як основний інструмент для вибору цілей. За офіційними даними, система допомогла спланувати понад 13 000 ударів за 38 днів.
ШІ в обмін на дані. Чим ризикує Україна
Palantir в Україні — це не просто ще один «цифровий партнер» для оборони й відбудови, а приватний провідник американської держави в наші найчутливіші дані й інфраструктуру, що несе відповідні ризики.
Німецький кіберцентр Бундесверу попередив національних виробників і спецслужби про ризики залежності від американської інфраструктури й можливу втрату контролю над ШІ‑моделями, якщо критично важливі алгоритми розробляються у середовищі, яке контролює закордонний вендор.
У грудні 2025 року після семирічного періоду лобіювання і тестів швейцарська армія офіційно відмовилася від використання ПЗ Palantir, посилаючись на ризики для суверенітету даних. Внутрішній 20‑сторінковий звіт дійшов висновку, що навіть при розміщенні серверів у Швейцарії не можна технічно виключити доступ американських спецслужб до чутливої інформації через дію американських законів, зокрема CLOUD Act.
Україна, на відміну від Швейцарії, перебуває у зовсім іншій безпековій ситуації й об’єктивно більше залежить від військової та технологічної підтримки США, тож її простір для маневру є значно вужчим. Однак швейцарський кейс демонструє, що країна з високими стандартами кібербезпеки, яка не веде війни й має більший вибір серед постачальників, вважає архітектурні ризики Palantir такими, що переважають потенційні вигоди.
Окрема площина — історія компанії в контексті прав людини та масового нагляду. Palantir тривалий час співпрацює з міграційною службою США, новоствореною Трампом поліцією для «відлову» мігрантів ICE та низкою правоохоронних органів. Amnesty International та низка правозахисних організацій задокументували випадки, коли технології Palantir відігравали ключову роль у рейдах ICE, що супроводжувалися порушеннями прав людини, і закликали інвесторів зважати на ці ризики.
У Європі компанію критикують за участь у проєктах predictive policing, де ПЗ використовується для прогнозування злочинності на основі великих масивів персональних даних; правозахисники попереджають, що це може призводити до дискримінаційних практик і непрозорих рішень щодо конкретних людей.
Загалом партнерство з Palantir дає Україні відчутну тактичну й організаційну перевагу: системи на кшталт PRISMA, аналіз повітряних атак і Brave1 Dataroom реально підсилюють нашу здатність планувати удари. Раніше палаюча москва та ізоляція Криму були лише мріями — зараз перетворили на буденну реальність.
Водночас європейські суперечки навколо Palantir та критика її роботи з ICE і поліцією показують, що питання суверенітету даних, прозорості алгоритмів та людських прав не можна відкладати «на потім». Про що вже кажуть українські військові.
Читайте также: Ліна Костенко В Молодості: Ранні Роки, Особисте Життя І Початки Кар’єри