Нагадаємо, що у липні 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про «заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації». Зокрема, він передбачає виведення з використання ворожого ПЗ до 1 січня 2030 року й фінансові санкції у разі порушення. Також визначає критерії, за якими визначають ворожі ПЗ та засоби інформатизації.
Читайте также: 340 км/год, автонаведення та ціна до $2000. В Україні презентували новий дрон-перехоплювач ZIRKA
За даними Асоціації IT Ukraine, яка підтримує законопроєкт № 13505, понад 40 програмних продуктів рф активно використовуються українцями з 2014 року. А з початку повномасштабного вторгнення на російський софт витратили понад 1,2 млрд грн.
Законопроєкт передбачає поетапний перехід з російського софту на безпечні альтернативи до 2030 року.
«Для бізнесу це означає передбачуваність, прозорі правила і чіткий горизонт планування. А для ринку — це сигнал, що внутрішній ринок ІТ-рішень в Україні вже сформований настільки, щоб забезпечити реальний вибір», — вважає CEO Асоціації IT Ukraine Марія Шевчук.
Втім, сьогодні законопроєкт не набрав необхідної кількості голосів для подальшого розгляду в Раді.
Про це повідомив народний депутат Олександр Федієнко, який є одним із ініціаторів законопроєкту.
Читайте также: Український SKIFTECH постачатиме тактичні симулятори для армії Малайзії
«Сьогодні у росіян свято. Парламент провалив у першому читанні законопроєкт про заборону російського програмного забезпечення. Відверто, за ці роки роботи у парламенті я так і не звик, що депутати тотально не читають законопроєкти, а слухають наших місцевих блогерів», — зазначив нардеп у себе в Telegram-каналі.
Він додав, що інформація на війні — це зброя. Доступ ворога до даних — це перевага, яку «ми не маємо права йому залишати».
Натомість в Інституті масової інформації закликали депутатів відхилити законопроєкт у його поточній редакції.
В ІМІ пояснюють: автори законопроєкту зарахували до «ворожих продуктів» вебсайти та вебсторінки, а підставою для блокування зробили санкції проти їхніх власників. Експерти застерігають, що така прив’язка створює небезпечний прецедент і може стати юридичною базою для подальших блокувань в інтернеті.
Читайте также: Державна служба зайнятості запустила першого в українському держсекторі голосовий ШІ від 11Labs для роботи під час тривог
Що пропонує ІМІ:
- Вилучити «вебсайт» і «вебсторінку» з критеріїв статті 3 законопроєкту.
- У разі збереження норми передбачити обов’язковий судовий контроль та процедуру оскарження рішення про внесення онлайн-ресурсу до відповідного переліку.
- Зберегти застосування Закону «Про засади державної регуляторної політики» до підзаконних актів на виконання закону, прибравши відповідний виняток із прикінцевих положень.