Навіщо це взагалі роблять
Автори Стратегії констатують: попри розвинене електронне урядування та сильний ІТ-кадровий потенціал, Україна відстає у обчислювальній інфраструктурі, доступі до даних, фінансуванні розробок і використанні ШІ бізнесом. Лише 4,6% суб’єктів господарювання повідомили про використання хоча б однієї функції ШІ у 2025 році — це на 20-30% менше, ніж у середньому по ЄС та ОЕСР.
Читайте также: «Наші дрони — це фастфуд, і в цьому наша перевага»: 10 інсайтів з інтерв’ю з CEO DWARF Engineering Владиславом Піотровським
Держава хоче виправити ситуацію за три етапи: спочатку розганяти сектор безпеки і оборони як каталізатор (звідти вже є практичний досвід), потім масштабувати рішення на держуправління та ключові галузі економіки, а на третьому етапі — перейти до експорту інтелектуальних послуг і повноцінної інтеграції у європейський цифровий ринок.
Що чекає на айтівців та бізнес
Гроші й пільги. Планують грантові інструменти й акселераційні програми для ШІ-стартапів через Фонд розвитку інновацій, співфінансування разом із приватними венчурними фондами (matching grants), а також цільові гранти на вищу освіту за спеціальностями у сфері ШІ.
«Фабрика штучного інтелекту». До кінця 2028 року повинен запрацювати програмно-апаратний комплекс для розробки, навчання й розгортання моделей — по суті, спільна інфраструктура, якою зможуть користуватися держоргани, МСП і дослідники, щоб не платити за дорогі обчислювальні ресурси самостійно.
Українська мовна модель. Держава хоче до 2026 року забезпечити появу щонайменше однієї великої мовної моделі (LLM), оптимізованої під українську мову й опублікованої під відкритою ліцензією — з можливістю комерційного використання.
«Sandbox для ШІ та блокчейн-рішень». Проєкт регуляторної пісочниці, де компанії зможуть тестувати рішення до ухвалення повноцінного законодавства. Ціль — 200 протестованих проєктів до 2030 року.
Кадри. Зараз у галузі ШІ та машинного навчання працює близько 6100 фахівців (дані 2023 року), переважно у сфері комп’ютерного зору. Ціль на 2030 рік — 30 000 фахівців, із них 50% жінок (зараз — 17%). Паралельно готують масові програми перенавчання: не менше 1 млн людей мають отримати підтверджені навички роботи з ШІ до 2030 року.
Нові вимоги в закупівлях. Уряд планує затвердити типові технічні вимоги до ПЗ та інформаційних систем із ШІ, а також запровадити вимоги до сумісності в держзакупівлях — тобто постачальникам доведеться підлаштовуватися під нові стандарти.
Цільовий показник — 75% компаній із понад 10 працівниками мають користуватися ШІ як стандартним інструментом до 2030 року (проти 5% зараз).
Що чекає на оборонний сектор
Оборона — один із головних пріоритетів Стратегії, і саме тут заплановано найбільше конкретних кроків:
«Фабрика оборонного штучного інтелекту» (Defense AI Factory) — платформа для координації розробок між державою, Збройними Силами та приватними компаніями, разом із Центром координації оборонних даних.
Навчання військових. Програми Military AI literacy для військовослужбовців, підготовка щонайменше 2000 фахівців з оборонного ШІ до 2030 року через навчальні табори й ротацію між Міноборони, бізнесом і науковими установами.
CAIO у силовому блоці. У ключових відомствах сектору безпеки з’являться відповідальні керівники з питань ШІ на рівні заступника керівника — з повноваженнями щодо інфраструктури, захисту даних і кадрів.
Читайте также: Українські кіберрозвідники отримали гігабайти таємних даних російського НДІ «Полюс». Що відомо
Захищена інфраструктура даних. Планують «Military Data Lake» — захищену платформу агрегації військових даних, а також закритий репозиторій коду й моделей для перевірених учасників MilTech-екосистеми (Sovereign AI Forge).
Мультиагентні системи. До кінця 2028 року мають запрацювати уніфікована аналітична мультиагентна система для Міноборони й Генштабу та єдина система підтримки прийняття рішень для командного складу Сил оборони.
Швидший цикл впровадження. Час від підтвердження оперативної потреби до розгортання ШІ-рішення на місцях мають скоротити з нинішнього невизначеного показника до менш ніж 8 тижнів (проміжна ціль — 12 тижнів).
Експортний контроль. Обіцяють гнучкіший режим ліцензування, щоб оборонні розробки можна було комерціалізувати на цивільних і союзницьких ринках.
Що чекає на держслужбовців і громадян
«Агентна держава». До 2030 року на Єдиному порталі електронних послуг щонайменше 100 адміністративних послуг мають надаватися з використанням ШІ (зараз — 1). Паралельно автоматизують внутрішні процеси органів влади.
Панель прозорості ШІ. На сайті Мінцифри з’явиться розділ, де публікуватимуть інформацію про алгоритми, які використовуються в держпослугах.
Навчання чиновників. Не менше 500 держслужбовців категорій «А» і «Б» пройдуть спеціалізовану програму з управління ШІ-проєктами.
Регулювання поетапно. До 2028 року діятимуть переважно інструменти «м’якого права» — добровільні кодекси поведінки, пісочниці, стандарти для закупівель. Після 2028-го запрацює профільний закон про ШІ та Єдиний цифровий регулятор, який виконуватиме функції ринкового нагляду відповідно до Регламенту ЄС про ШІ.
Освіта та охорона здоров’я
У школах і вишах оновлять державні стандарти з урахуванням навичок роботи з ШІ, запустять цифрову освітню платформу з модулем підтримки індивідуальних освітніх траєкторій та архітектуру «Mriia-first» на порталі «Дія.Освіта». Ціль — 100% здобувачів освіти з доступом до навчальних інструментів на основі ШІ до 2030 року (зараз дані відсутні), і 80% педагогів, які пройшли відповідне навчання.
В охороні здоров’я, де вже накопичено понад 5 млрд медичних записів про 34 млн пацієнтів, планують дорожню карту з етичного застосування ШІ, центри компетенцій на базі закладів медосвіти й навчання медпрацівників — ціль до 2030 року: 700 суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я, які використовують ШІ.
Головні виклики, які визнає сам уряд
Автори документа не приховують слабких місць:
- обчислювальна потужність державної інфраструктури для ШІ становить лише 0,1 петафлопс — ціль на 2030 рік 50 петафлопс, тобто зростання у 500 разів;
- витрати на R&D в Україні — близько 0,3% ВВП проти 2,3% у ЄС;
- ринок венчурного капіталу залишається обмеженим (близько 22 млрд грн у 2021 році);
- енергетична інфраструктура регулярно зазнає атак, що ускладнює будівництво нових дата-центрів;
- правова невизначеність щодо використання даних (зокрема захищених авторським правом) для навчання моделей ШІ.
Реалізацію розбили на два регуляторні етапи: 2026–2028 роки — «м’яке право» й накопичення спроможностей, 2028–2030 роки — перехід до повноцінного законодавчого регулювання та роботи Єдиного цифрового регулятора. Фінансування — у межах видатків профільних розпорядників бюджетних коштів та інших джерел, не заборонених законодавством, тобто окремого спеціального бюджету під Стратегію документ не передбачає.
Моніторинг виконання покладено на Мінцифри, яке щороку готуватиме звіти з урахуванням встановлених індикаторів.
Читайте также: Без Figma, зате з Claude Code: український дизайнер створив застосунок для щоденних селфі. Як працює Dittoday