Що таке Freyja
Freyja — це концепція панєвропейської антибалістичної системи, яку Україна просуває разом із партнерами як майбутній шар захисту від балістичних ракет над Європою. Її ключова ідея проста — замість того, щоб поодинці купувати дорогі «закриті» комплекси, європейські країни разом будують щит, де ракета, радари та системи управління з самого початку розробляються як спільна модульна платформа.
Читайте также: Китай може обмежити доступ до своїх найкращих моделей ШІ для іноземців
На відміну від класичних «монолітних» комплексів, Freyja з самого початку задумується як «система систем». Українська ракета має працювати з різними європейськими радарами, командними пунктами й мережами зв’язку, а не жорстко прив’язуватися до одного виробника. Це головна відмінність від підходу, коли разом із ЗРК країна фактично купує довічну залежність від одного постачальника і його експортного контролю.
Як влаштована Freyja
Щоб Freyja стала реальним щитом, однієї ракети замало. Уся система будується на кількох складових: сенсори, управління, перехоплювач, та відкритий код.
У центрі Freyja — українська ракета‑перехоплювач FP‑7.x, яку створює компанія Fire Point. Це високошвидкісний перехоплювач, який порівнюють з дефіцитним PAC‑3 для «петріотів», розрахований на ураження високошвидкісних цілей на великих висотах. Ціна FP‑7.x заявлена в районі $700 000 тоді як PAC‑3 коштує $3,8 млн.
Ракета вже пройшла льотні випробування на висотах до приблизно 25 км. Головний конструктор Fire Point Денис Штілерман заявив, що з точки зору аеродинаміки FP‑7.x повністю виконує всі команди керування.
Радарна складова. Для Freyja обрали шлях інтеграції вже наявних і перспективних радарів європейських виробників. Насамперед йдеться про німецький Hensoldt TRML‑4D — сучасний багатофункціональний радар, який уже працює у складі систем IRIS‑T і здатний супроводжувати десятки цілей одночасно. У червні 2026 року Fire Point та Hensoldt підписали угоду про інтеграцію цих радарів у архітектуру Freyja, що фактично означає, що «німецькі очі» стануть одним зі стандартних варіантів для системи.
Для максимального здешевлення конструкції інженери обрали комбінований метод наведення. На відміну від Patriot, який постійно супроводжується дорогим наземним радаром, український перехоплювач рухається за допомогою радара лише на маршевій траєкторії, а на «останній милі» перед ціллю вмикає власну теплову голівку самонаведення. Хоча теплові сенсори чутливіші до теплових пасток та радіоелектронних перешкод, це рішення дозволило в рази знизити вартість ракети.
Командно‑штабна частина й зв’язок. Freyja проєктується під використання стандарту Link 16, що забезпечує сумісність із натівськими мережами та дозволяє бачити загальну повітряну картину. З Link 16 українці вже знайомі, адже вона вже використовується Силами оборони для координації авіації через систему DELTA. У зв’язку з Freyja система зможе отримувати цілевказання не лише від власних радарів, а й від інших сенсорів — від наземних станцій сусідніх країн до літаків дальнього радіолокаційного виявлення. Як основу для пунктів управління розглядають рішення Kongsberg типу Fire Distribution Center, які вже використовуються у NASAMS.
Відкрита архітектура програмного забезпечення. Денис Штілерман підкреслює, що Freyja має бути системою, яку ніхто ззовні не може «вимкнути» або заблокувати в критичний момент. Це робиться, щоб унеможливити повну залежність від одного розробника. Штілерман звертає увагу, що нинішні західні ЗРК часто поставляються у вигляді «чорних скриньок», а це означає високі ціни й обмежений доступ до ключових алгоритмів, Freyja має змінити цю логіку.
Скільки країн вже у Freyja
Будь-яка нова оборонна ініціатива у Європі неминуче зачіпає інтереси тих, хто роками продавав сюди свої системи. Freyja — не виняток. Вона напряму ставить питання — чи готова Європа вийти з «патріотозалежності» і вкладатися у новий, ще не до кінця відпрацьований комплекс, де ключові компоненти робить Україна.
Freyja реалізується в межах міжурядових угод, на основі яких компанії‑виробники укладають окремі контракти на виробництво компонентів системи. Така модель дозволяє рознести ризики й зробити проєкт політично стійкішим, якщо в одній країні змінюється уряд, система не «випадає» автоматично. Важливий момент — проєкт фінансується коштом компаній‑учасників, а міжурядові домовленості створюють юридичну рамку й механізми для обміну технологіями.
Станом на зараз у Freyja вже беруть участь щонайменше шість країн: Україна як ініціатор і постачальник FP‑7.x, Німеччина як ключовий радарний партнер, а також Франція, Данія Норвегія і Швеція, залучені на рівні урядів та індустрії. З українського боку, крім Fire Point, у проєкті бере участь ще одна компанія, назву якої поки не розкривають, що свідчить про формування цілого промислового кластера навколо Freyja.
А скільки потрібно? Для порівняння паралельно з Freyja у Європі з 2022 року працює ще один великий проєкт — European Sky Shield Initiative (ESSI). Це німецька ініціатива, яку Берлін запустив після повномасштабного вторгнення рф в Україну, щоб закрити дефіцит засобів ППО й ПРО на континенті. Ініціатива працює як «клуб спільних закупівель», який об’єднав 24 європейські держави, що домовилися разом купувати вже наявні системи, від ближнього радіуса до Patriot і Arrow 3, і інтегрувати їх у спільну оборону Європи.
Для Freyja ESSI важливий радше як фон. Він показує, що Європа вже визнала проблему й шукає рішення, але йде шляхом координації закупівель «готових» комплексів, здебільшого американських та ізраїльських. Український проєкт натомість намагається створити новий, відкритий і відносно дешевший шар антибалістики з європейсько‑українським ядром, який у майбутньому може стати одним із елементів того самого Sky Shield.
Коли Freyja зіб’є першу ракету
У травні президент Зеленський озвучив термін рік, щоб зробити свою антибалістичну систему разом із європейськими партнерами. Нещодавно під час 35-го засідання Контактної групи з питань оборони України в Брюселі голова держави повідомив, що до зими ми вже побачимо перші результати.
«Наша антибалістична коаліція — усі країни, які є її частиною, — має продемонструвати повну спроможність і забезпечити реальні результати — краще цього року. До цієї зими ми вже маємо побачити конкретні результати нашої спільної роботи над антибалістичним захистом», — сказав президент.
На практиці це означає довести FP‑7.x до рівня, коли вона зможе перехоплювати хоча б частину балістичних загроз, інтегрувати її з основними радарами й C2 та розгорнути перші батареї на ключових напрямках.
Однак проєкт має ризики і вони не лише технічні. Політичні коливання в ЄС і США, зміна пріоритетів, спроби окремих гравців лобіювати власні системи замість спільного рішення — усе це здатне загальмувати проєкт. Зокрема попри травневі заяви міністра війни США Піта Гегсета про готовність розширити передачу Україні ракет до Patriot на тлі постійних російських атак цього так і не було зроблено. А напруженість в україно-польських відносинах довела до того, що один з раніше найнадійніших союзників України перетворився на клоуна-пірата, який розсекретив список переданого нам озброєння включно з кількістю PAC-3.
Є й суто індустріальна проблема — для масового випуску FP‑7.x потрібні виробничі лінії, матеріали, персонал — усе це має нарощуватися паралельно з розробкою. Тут є стриманий оптимізм. Крайні удари дронів Fire Point по цілях на ТОТ і рф показали, що українська компанія спроможна досягти масштабування продукції в короткий проміжок часу навіть під час постійної загрози збоку ворога. А найкраща реклама для Fire Point як надійного виробника сталася під час атаки дронів на Москву, палаючі кадри якої демонструвалися на великих екранах під час оборонної виставки Eurosatory 2026.
Нині Freyja знаходиться на етапі перехоплення реальних або імітованих балістичних цілей у зв’язці з радарами та системою управління. Якщо ці тести пройдуть успішно 2026 рік може стати переломним. Україна не просто отримає власну зброю проти російських «іскандерів» — вона доведе, що зможе позбавити ворога основної переваги в повітрі, як того прагне Володимир Зеленський.
Читайте также: ДБР заявило про розслідування закупівлі дронів на майже 7 млрд грн. Напередодні правоохоронці провели обшуки у VYRIY Industries