«Часто чую тези про те, чому Мінцифра так глибоко залучена в оборонні проєкти? Відповідь проста: бо воювати мають технології. А будь-які технології потребують правильного менеджменту. Разом з Михайлом ми вибудували архітектуру, яка дозволила Україні зробити стрибок у виробництві зброї», — написав т. в. о. Міністра цифрової трансформації.
За словами Борнякова, насамперед це простір Дія.City, резиденти якого з початком повномасштабного вторгнення стали ядром українського defense-tech. Це понад 500 компаній, які є виробниками дронів, РЕБ та роботизованих систем, найбільші з яких залучили понад $200 млн інвестицій на розвиток.
Щоб оборонні розробки швидше потрапляли на фронт був створений кластер Brave1. Завдяки платформі вдалося усунути зайву бюрократію, скоротити шлях від ідеї до контракту та забезпечити розробникам прямий доступ до військових. Наразі 95% уражень на полі бою здійснюються за допомогою дронів.
Потім був впроваджений проєкт «Армія Дронів», який з часом перетворився на «Армію дронів Бонус».
Читайте также: ШІ-стартап колишньої СТО OpenAI — Thinking Machines — запустив модель штучного інтелекту з відкритими вагами на 975 млрд параметрів
«Армія дронів» стартувала влітку 2022 року як спільна ініціатива Міноборони та Мінцифри. Її завданням стало масштабне забезпечення фронту безпілотними системами. З того часу до проєкту приєдналися десятки українських і міжнародних виробників. У 2025 році додатково запустили механізм е-Балів, щоб підрозділи могли самостійно впливати на вибір і закупівлю техніки.
«Ми довели, що айтівці, інженери та розробники можуть бути такою ж міцною опорою для армії, як і класичні оборонні заводи. Будувати defense-tech під час великої війни — складно, але ми створили умови, де це працює», — підсумував Борняков.
Читайте также: Немає голосів. Народні депутати повідомляють, що голосування за призначення нового міністра оборони замість Федорова сьогодні не буде