«Я вже давно знав, як робити. Хотів нарешті зрозуміти — чому»
Мене звати Влад, я киянин. За останні дванадцять років я побував HR-ом, проєктним менеджером і, зрештою, осів в інженерії — зараз я Senior Engineer у SoftServe, наприкінці року планую здавати асесмент на тех-ліда. Маю сина, дружину, іпотеку і звичку вчитися: до вступу в AUK тримав темп мінімум дві сертифікації на рік — AWS, Kubernetes, Terraform та інші.
Читайте также: «Ніколи, бл*дь, не вгадаєш!». ШІ-агент Cursor за 9 секунд видалив базу даних та бекапи стартапу
Тож коли я кажу, що пішов в університет не «за дипломом», — це правда. Я хотів підкріпити практику теорією. Не книжками 50-річної давнини, а індустріальними бестселерами. І позбутися синдрому самозванця, який у певний момент починає заважати рости.
Чому не виїхати?
Це питання я собі теж ставив. Але коли в тебе є робота, сім’я, іпотека, пенсійні відрахування та інвестиції — поїхати вчитися на кілька років стає задачею зі зірочкою. Навколо двадцяти це просто: живеш, вчишся, батьки допомагають. У 34 — це заявка на sabbatical або повна реструктуризація життя. І є ще війна із забороною на виїзд — теж чинник, хоча чесно кажу: навіть без нього я б рахував.
Коли AUK оголосив про партнерство з Arizona State University, я подумав: «О, класно. Сподіваюся, у них вийде». І коли вийшло — вирішив спробувати. Плюс програма Software Engineering відповідала моєму уявленню про те, що варто вивчати. Плюс кампус в історичному Річпорті — навіть возив туди на екскурсії сім’ю та колег.
Що здивувало в навчанні
На предметі з архітектури ми читали Клеппмана та Річардса. Як запрошений лектор прийшов Віктор Турський. Виступав Лен Басс з доповіддю про AI-дослідження. Хіба не про таке навчання ви мріяли?
Я перший семестр розповідав колегам, що підручники тут — це книги-біблії індустрії. Не «Підручник з предмету X», а реальні бестселери, які читають практики по всьому світу. Ще приємно здивувала матеріально-технічна база: всі лекції, домашки, проєкти — в LMS, нікуди не треба бігати. MS Outlook і Teams як інструменти комунікації. І підписка на O’Reilly на вході — всі книги в одному місці.
Але найбільше вразив формат занять. На бакалавраті нам начитували лекції, ми записували, потім відповідали на семінарах. Тут — усе навпаки. На лекцію приходиш уже підготованим: читав, дивився відео, знаєш матеріал. І лекція перетворюється на дискусію, де лектор дає хребет розмови, а деталі проговорюються між учасниками. Іноді розбиваємося на групи. Це зовсім інший рівень залученості.
Що змінилося в роботі
По-перше — вилікуваний синдром самозванця. Коли ти спілкуєшся з людьми рівня техліда, архітектора чи СТО на рівних, розуміючи, про що вони говорять, — сумніви в собі просто зникають.
По-друге — я інакше дивлюся на роль інженера. Один із курсів в Арізоні чітко розмежував поняття «програміст» і «інженер». Перших — тих, кого хвилює автоматизація їхньої роботи — справді є сенс хвилюватися. Другі — в ціні, навіть у світі AI. Код став дешевим як ніколи. Але зрозуміти систему, ухвалити архітектурне рішення, пояснити його бізнесу — це інша робота.
На фінальній лекції з Архітектури ПЗ великими буквами був написаний один слайд: «Architect should fluently navigate corporate politics». Я вже понад рік повторюю цю тезу колегам.
Якщо ви думали, що можна все життя бути хорошим інженером і ігнорувати «гидку корпоративну політику» — вище рівня senior ви, швидше за все, не виростете. І саме це теж викладають в AUK: інженерія в контексті бізнесу і soft skills як обов’язкова частина роботи, а не опція.
Нетворкінг — несподіваний бонус
Серед студентів магістратури — чимало людей рівня senior engineer, tech lead, architect. Самі викладачі — практики: зам. декана факультету є СТО в компанії Empat. Денис Ювженко, архітектор в Intellias і один із колишніх ведучих DoU DevOps Podcast, викладає в нас. Про Віктора Турського я вже згадував.
Один із нових проєктів я знайшов через знайомство з однокурсником з Факультету Менеджменту. Також активно працюю в AUK AI Research Center — реалізуємо агентську систему у сфері навчальних систем. І в AUK AI Cafe, натхненному Шотландською кав’ярнею, — майданчику, де зустрічаються держава, бізнес-інженери та науковці.
За час навчання — підвищення, нові проєкти й офер. Але найважливіше — знаю, що я інженер. Не просто хороший кодер. І ця впевненість варта набагато більше, ніж будь-який сертифікат.
«Я хотіла зрозуміти не як зробити — а навіщо»
Я Ксенія, iOS-інженер з України. Кілька років розробляю мобільні продукти — e-commerce, fintech. Паралельно навчаюся в магістратурі AUK.
Я не прийшла сюди перекваліфіковуватися. Я хотіла розширити горизонт: перестати мислити лише як розробник і почати думати як інженер, який розуміє продукт і бізнес. І, чесно кажучи, — не випасти з ринку в процесі.
Чому не виїхати?
Для мене це був пошук балансу між якістю та реальністю. Я хотіла отримати міжнародний підхід до освіти — але не зупиняти кар’єру. Виїхати на кілька років означало б «поставити кар’єру на паузу». А я хотіла навпаки: інвестувати в глобальний рівень, продовжуючи рости як спеціаліст.
Два головних сумніви перед вступом: чи буде рівень справді міжнародним — і чи буде достатньо практики, а не лише теорії. Обидва розвіяв формат AUK: викладання англійською, партнерство з Arizona State University, акцент на практичних задачах. Це дало відчуття, що я інвестую в глобальну кар’єру — але не зупиняю її.
Очікування та реальність
Я очікувала більш академічну, теоретичну програму. Натомість — дуже багато практичних задач, акцент на мисленні, а не тільки на коді, робота з кейсами, близькими до реального бізнесу. Справдився міжнародний підхід і сильний фокус на комунікацію та презентацію. Але практика виявилася більшою несподіванкою, ніж я думала.
Як змінилося мислення
Раніше я думала: «Як це реалізувати?» Зараз: «Навіщо це потрібно бізнесу? Який це має вплив? Яка оптимальна архітектура з урахуванням масштабування?»
Я стала думати системами, а не окремими фічами. Роль інженера — це не «писати код». Це бути частиною продуктового рішення. Здавалося б, очевидна думка — але між тим, щоб її знати, і тим, щоб реально так мислити в роботі, — величезна різниця. Навчання допомогло перейти від знання до звички.
Найцінніший проєкт
Для мене це — applied project із sentiment analysis. Робота з реальними даними, побудова end-to-end рішення, пошук зв’язку між технікою і бізнесом. Головна відмінність від класичних університетських завдань: тут немає правильної відповіді. Потрібно самому формувати підхід — і нести за нього відповідальність. Це зовсім інша відповідальність, ніж «здати завдання правильно».
Англійська: спочатку складно, потім — перевага
На початку важко давалася академічна лексика. Але адаптація відбувається швидко — вже за перший семестр. Зараз це дає відчутну перевагу: комфортніше в міжнародних командах, впевненіше на технічних інтерв’ю.
Є ще одна нюанс, який я помітила: академічна англійська і робоча — різні. Університет прокачав обидві. Академічну — через есе, статті, презентації. Робочу — через командні проєкти та реальні задачі. Це структурує не тільки мову, а й спосіб мислення.
Куди далі
Горизонт кар’єри сильно змінився. Раніше я бачила себе iOS developer, яка росте у своїй ніші. Зараз — інженером, який розуміє системи, працює з продуктом і може впливати на бізнес-рішення. Розглядаю стажування і роботу в США — але для мене головне не локація, а конкурентоспроможність на глобальному рівні. Незалежно від того, де я буду.
Читайте также: «Машину мили годинами, а вона все одно фонила». 40 років трагедії на ЧАЕС очима водія-ліквідатора
«Я думала, Data Science — це інструменти. Виявилося — це рішення»
Мене звати Софія, я студентка третього курсу бакалаврської програми з Data Science в AUK. Живу і навчаюся в Києві. Минулого літа стажувалася в США — у Castleton Commodities International, одному з найбільших приватних енерготрейдерів. Зараз паралельно працюю в українській компанії в енергетичній сфері.
Ще рік тому я не могла б це сказати про себе.
Чому AUK, і чи були сумніви?
Для мене важливо було залишитися в Україні — але навчатися за міжнародними стандартами і англійською. Коли я дізналася про AUK, одразу зацікавилася: американський диплом, міжнародний рівень — але тут, вдома, і за значно доступнішою ціною, ніж навчання за кордоном.
Але сумніви були. Університет тільки починав працювати — чи буде якість достатньою? Вирішальним аргументом стала презентація партнерства з Arizona State University. Я зрозуміла: курси побудовані за американською системою, викладають і українські, і іноземні професори. Це не схоже на компроміс — це реальний міжнародний стандарт.
Що виявилося несподіваним
Я очікувала сильну теоретичну базу з математики і програмування — і отримала її. Але несподіванкою став акцент на практиці вже з першого курсу. Масштабні проєкти, підготовка до кар’єри — не абстрактно, а конкретно. Критичне мислення як окремий фокус: багато предметів, де потрібно аналізувати інформацію, перевіряти джерела, сперечатися з даними.
Ще здивувала широта можливостей: студентські клуби з програмування, математики, спорту і мистецтва, AI Lab, де можна займатися дослідженнями, і міжнародні оплачувані стажування — в Україні, США, Британії, Ірландії. Я не очікувала, що університет може бути таким насиченим.
Як змінилося розуміння Data Science
До навчання Data Science здавалася мені набором інструментів для аналізу даних. Зараз я розумію: це процес прийняття рішень на основі даних. Це зовсім інше.
Ми вивчали багато технологій — аналіз, прогнозування, машинне навчання. Але паралельно вчилися правильно формулювати бізнес-проблеми, оцінювати й інтерпретувати результати. Розуміння бізнес-контексту впливає на кожен етап: які дані збирати, з яких джерел, яка метрика найважливіша для конкретної задачі.
Я почала сприймати IT-спеціаліста не як людину, яка пише код, а як фахівця, який аналізує, знаходить рішення і має реальний вплив на бізнес.
Переломний проєкт: повний цикл в реальному кейсі
Найціннішим для мене став проєкт із прогнозування часових рядів на основі даних про споживання електроенергії — під час стажування в США (ред.: в AUK діє Глобальна програма стажування для студентів). Вперше я пройшла повний цикл роботи з даними: від підготовки та EDA до побудови моделі й оцінки точності. І головне — результати моделі справді використовувались для прийняття рішень компанії.
У реальних задачах немає правильного рішення. Потрібно самому визначати підхід, приймати рішення — і нести відповідальність за результат. Це зовсім інше відчуття, ніж здати завдання з правильною відповіддю.
Я також працювала над кількома іншими бізнес-кейсами під час стажування. Основна різниця з університетськими завданнями — тут проходиш весь процес від початку до кінця. І ти один вирішуєш, як саме.
Англійська — не труднощі, а інвестиція
На початку навчання було складно адаптуватися до повністю англомовного середовища, особливо через нову термінологію. Але вже після першого семестру — все стало звичним: розуміння лекцій, розмовні навички, базова академічна лексика.
Зараз, після трьох років навчання англійською, я не відчуваю жодних труднощів. Навіть під час стажування в США почувалася впевнено — і в команді, і на презентаціях перед бізнес-аудиторією. Англійська в IT — це не опція. Більшість ресурсів, документації, дискусій — англійською. Це відкриває зовсім інший масштаб можливостей.
Раніше я думала про розвиток переважно в межах українського ринку. Зараз орієнтуюся на глобальний рівень, навчаюся за міжнародними ресурсами й розглядаю магістратуру за кордоном.
Привід для гордості
Найважливішим досягненням для мене стало стажування в Castleton Commodities International. Я презентувала свою роботу бізнес-командам — людям без технічного бекграунду. Це дало неочікуваний, але дуже цінний досвід: пояснити складне просто, захистити своє рішення, почути зворотний зв’язок від людей, яким важливий не алгоритм, а результат.
Після стажування з’явилася можливість продовжити розвиток в українській компанії в енергетичній сфері. І я пишаюся роботою в AI Lab університету: ми проводимо дослідження у сфері штучного інтелекту, пишемо наукові статті, обговорюємо нові ідеї.
Я пройшла шлях від нечіткого розуміння того, що таке Data Science, — до роботи над реальними задачами, які мають прямий вплив на рішення бізнесу. І цей шлях зайняв три роки.
Чому освіта — перевага
Троє різних людей із різним бекграундом — бакалавр-початківець, досвідчений інженер і iOS-розробниця з реальним комерційним досвідом — дають схожу відповідь. Міжнародна освіта в Україні зараз — це не компроміс. Це спосіб здобути системне мислення, англомовне середовище, міжнародний диплом і доступ до глобального ринку — без паузи в кар’єрі та без переїзду.
Від коду до системного мислення. Найважливіший спільний висновок усіх трьох — переосмислення ролі IT-спеціаліста. Усі описують подібний зсув: від виконавця технічної задачі — до учасника бізнес-процесу. Влад називає це різницею між «програмістом» і «інженером». Ксенія — зміною питання з «як зробити» на «навіщо бізнесу». Софія — розумінням того, що Data Science — це не набір інструментів, а процес ухвалення рішень.
AUK свідомо будує програму навколо цього зсуву: обов’язковий курс із технологічного підприємництва за методологією Y Combinator, предмети з Public Speaking і Business Communication, фокус на бізнес-кейсах замість абстрактних завдань.
Практика з першого дня — і реальна відповідальність. Жоден із трьох не описує навчання як суто теоретичне. Влад — дискусійний формат лекцій, де студент приходить уже підготованим. Ксенія — end-to-end проєкти без правильної відповіді. Софія — повний цикл роботи з даними в реальному кейсі, де результати впливали на рішення компанії. Спільне: тут не вчать «здавати завдання» — тут вчать відповідати за рішення.
Поєднання навчання з роботою: складно, але реально. Усі троє поєднують навчання з повноцінною зайнятістю — і всі кажуть: це можливо, але вимагає самодисципліни. Влад відверто: «Вихідних більше немає». Ксенія і Софія відзначають, що практична орієнтація програми допомагає — знання можна одразу застосовувати на роботі. Гнучкий формат, онлайн-заняття і підтримка AUK Career Center — теж у плюс.
Нетворкінг як частина ціннісної пропозиції. У магістратурі серед студентів — чимало people рівня senior, tech lead, architect. Викладачі — практики: СТО, архітектори, автори індустріальних книг. Через однокурсника Влад знайшов проєкт. Через стажування Софія отримала роботу в Україні. Це не стихійний нетворкінг — це структурована екосистема.
Код дешевшає. Інженерне мислення — ні. І саме на цьому, схоже, будується освіта в AUK: не навчити конкретної мови чи фреймворку, а виховати фахівця, який розуміє систему, бізнес-контекст і власну роль у ньому.
Читайте также: monobank тихо тестує власний «Дія.Підпис для бізнесу». Що відомо про сервіс monodoc
