Про це йдеться у матеріалі видання «Детектор медіа», яке проаналізувало законодавчу ініціативу та поспілкувалося з очільницею регулятора та представниками ринку. Громадське обговорення проєкту закону завершилося в середині травня.
Читайте также: Мінцифри шукає CMO, прессекретаря та TikTok-креатора. Відкрили набір одразу на сім комунікаційних позицій
Що передбачає законопроєкт
Документ пропонує нараховувати внесок від загального доходу компаній за надання послуг зв’язку за звітний квартал. Ставка, яку визначатиме регулятор, не може перевищувати 1,5% від річного доходу платника за попередній рік. Ці кошти спрямують до спецфонду Держбюджету як основне джерело фінансування НКЕК. За затримку сплати передбачено 5% штрафу від суми боргу та стягнення через суд.
Вимоги не стосуватимуться компаній, чий річний дохід менший за 1167 мінімальних зарплат (близько 10 млн грн). Проте аналітики зазначають, що під пільгу підпаде обмаль гравців. При середньому чеку за інтернет у 250 грн ліміт у 10 млн грн перевищить будь-який локальний провайдер із понад 3300 абонентами — це масштаб кількох багатоповерхівок або одного села.
Що говорять в НКЕК
Голова НКЕК Лілія Мальон пояснює, що реформа фінансування є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема Європейського кодексу електронних комунікацій (EECC). За її словами, утримання регулятора суто з держбюджету створює ризики політичного втручання та заважає залучати кадрів через низькі зарплати. Натомість у ЄС понад 20 регуляторів покривають щонайменше $70% своїх потреб за рахунок зборів з ринку.
«Чинна модель фінансування НКЕК коштом загального фонду держбюджету не забезпечує належної інституційної спроможності органу. В умовах воєнного стану, цифрової трансформації та інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС це створює системні ризики, адже фактичний бюджет НКЕК не збігається з реальною потребою», — зазначила Лілія Мальон.
Позиція провайдерів та операторів
Профільні телеком-асоціації та оператори категорично проти ініціативи. Бізнес наголошує, що додаткове фінансове навантаження під час війни та блекаутів є несвоєчасним і критичним для галузі.
Голова Асоціації правовласників і постачальників контенту (АППК) Наталія Клітна наголошує, що збір у 1,5% від обороту (а не прибутку) — це суттєво. За даними ДПС, середнє податкове навантаження в телекомі сьогодні становить близько 3%, тобто новий внесок збільшить його в півтора раза. Особливо болючим це буде для операторів у прифронтових зонах, які самотужки відновлюють мережі та інвестують в енергонезалежність.
Голова Ради Телекомпалати України Тетяна Попова погоджується, що незалежність регулятора потрібна, але пропозиція НКЕК перекладає утримання держоргану на бізнес.
«Оператори відновлюють мережі після обстрілів, закуповують генератори та тримають зв’язок у прифронтових регіонах. І саме в цей момент ринку пропонують збір до 1,5% від обороту. Виглядає як контрольний постріл у голову», — коментує вона.
У прес-службі lifecell підкреслили, що законодавство ЄС не вимагає фінансування регуляторів винятково внесками ринку — там успішно працюють змішані та бюджетні моделі. На думку оператора, впровадження обов’язкового платежу з 2027 року просто перекладає витрати на бізнес, не гарантуючи реальної незалежності НКЕК.
Голова правління Інтернет-асоціації України (ІнаУ) Олександр Савчук додав, що ринок фіксованого зв’язку історично розвивався без жорсткого держрегулювання, завдяки чому виникла унікальна конкуренція та низькі ціни. На його думку, НКЕК раніше демонструвала неспроможність вирішувати реальні проблеми галузі (наприклад, доступ до кабельної каналізації чи демпінг), а фінансова незалежність лише дозволить регулятору уникати відповідальності.
Також виникає питання вибірковості нового збору. Тетяна Попова зазначає, що внесок чомусь не платитимуть підприємства поштового зв’язку, які також регулюються НКЕК. Крім того, платити збір будуть лише приблизно 500 компаній із понад 5000, внесених до реєстру.
Що кажуть у парламенті
Депутат і голова профільного підкомітету Верховної Ради Олександр Федієнко прогнозує, що законопроєкт у нинішньому вигляді не пройде сесійну залу.
«Я оцінюю цю ініціативу як таку, яку в парламенті не буде проголосовано. Але при цьому вважаю, що регулятору потрібно більше незалежності у фінансуванні. Проте потрібна комбінована історія: спочатку наділити регулятора відповідними реальними повноваженнями та впливом, і лише після цього переходити до економічної підтримки», — підсумував народний депутат.
Нагадаємо, що Мінцифри розробляє наказ, який зафіксує конкретні цифри швидкості інтернету, обов’язкові для всіх операторів, але показники якості зростатимуть поступово до 2030 року.
Контроль за дотриманням встановлених стандартів покладуть на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК). Регулятор володіє технічною базою для проведення незалежного моніторингу якості зв’язку та має повноваження розглядати звернення громадян щодо неналежної якості зв’язку.
Читайте также: Андрій Молочний Син: подробная биография, личная жизнь и карьера