На тему мідлстрайків ми поговорили з Володимиром Мірчуком, командиром полку БПС «Лава» у складі 2-го корпусу НГУ «Хартія». Підрозділ Володимира виконує завдання на Харківщині. Кілька місяців тому одна з його операцій потрапила у заголовки всіх новин, коли полк «Лава» провів у Куп’янську повністю роботизовану операцію зі знищення ворога.
У інтерв’ю dev.ua Володимир Мірчук розповів, за рахунок чого його підрозділу вдалося наростити кількість і якість ударів на середню дистанцію; які українські засоби middle strike він вважає найбільш ефективними і що дозволяє їм пролітати крізь ворожий РЕБ; чи знаходить ворог якісь контраргументи проти українських мідлстрайків і скільки «Лава» знищила ворожої техніки і майна у грошовому еквіваленті.
«Можна сказати, що було якесь передбачення. Частину українських middle strike ми купили ще минулого року»
— Наскільки зросли спроможності вашого підрозділу по middle strike за останній рік?
— Наш підрозділ — це полк безпілотних систем, основною задачею якого є робота на глибині від, умовно, 30 до 120-150 км. Це якраз і є зона ураження middle strike.
Раніше ми концентрувалися на Front Strike, але, наприклад, з появою тих самих БПЛА «Дартс» почала розвиватися саме історія з middle strike. І зараз вона сягнула свого апогею.
Нині у нас доступна велика кількість middle strike-дронів різної дальності, з різною якістю відео та з різною бойовою частиною. Гадаю, кількість і різноманітність таких дронів вже зросла у 2-3 рази і продовжує зростати. Разом з тим, у нас збільшується і кількість екіпажів, спеціалізацією яких стає саме middle strike.
— Яким є ваше забезпечення засобами middle strike, якщо порівнювати, наприклад, з СБС?
— У кожного підрозділу свої завдання, свої пріоритети і своя глибина. СБС роблять супер-роботу, вона дуже надихає, і на фоні їхніх успіхів нам теж хочеться набувати все більших і більших спроможностей. Тому честь їм і хвала!
Думаю, їхня робота впливатиме не тільки на фронт, де у противника намальовується дефіцит паливно-мастильних матеріалів, а й на всю економіку ворога та його морально-психологічний стан в цілому. Але порівнювати наші спроможності тут, гадаю, недоречно: звісно, у нас вони менші.
— А які фактори цього «розквіту» middle strike, про який ви кажете? Якийсь особливий запит і увага від командування чи ви просто нарешті отримали в достатній кількості достойні засоби від наших виробників?
— Підвалини цього успіху були закладені ще минулого року, коли здійснювалися закупівлі і підписувалися відповідні договори. Можна сказати, що було якесь передбачення. Частину українських middle strike ми купили ще минулого року, але зайшли вони до нас цього року. Ще частина з’явилася вже цього року.
Якщо раніше це був один екіпаж, то до нього додався ще один. Потім — ще. Плюс це глибокий аналіз тактики і виправлення попередніх помилок. Тож це був цілий ряд дій, який до цього призвів.
Важливо сказати і про певний апгрейд тих middle strike-дронів, який ми робимо самі, щоб залітати на більшу глибину, яка вже становить понад 120 км. Це і лафетування Starlink, і збільшення батареї, і польоти з ретранслятором, де маємо, наприклад, два middle strike, і один з них може бути ретранслятором для іншого.
Тобто це якісь закономірності, розвиток яких співпав в певному часовому вимірі у наших Силах оборони. Думаю, зараз кожен підрозділ на кшталт нашого набув спроможностей досить результативно вражати цілі на middle strike-глибині.
— Хочу уточнити, як саме і яку частину отриманих дронів ви «допилюєте» силами підрозділу для middle strike?
— Зазвичай ми беремо якийсь фюзеляж для middle strike і допилюємо його за власним планом. Це і налаштування додаткового типу зв’язку, заміна існуючої батареї на більшу, або заміна окремих елементів цієї батареї на іншу «хімію». Це стосується і бойової частини також.
Після балансування і навіть невеликої зміни аеродинамічної форми чи центру ваги літачок уже здатен летіти не 50-60 км, а значно далі.
Або ж інша ситуація — наші оператори хочуть трошки більше побути в повітрі. Ви можете патрулювати певний сектор 45 хвилин, а можете вже і півтори години, якщо змінити батарейку і зробити певні маніпуляції з бойовою частиною. Наприклад, зменшити її за рахунок збільшення батареї.
Під ці «проапгрейджені» middle strike вже певні завдання вибудовуються, адже ми слідкуємо за їхньою результативністю, змінюємо якісь характеристики, якщо бачимо, що щось не виходить, періодично змінюємо тактику застосування.
— А які засоби для middle strike найкраще себе зарекомендували конкретно у вашому підрозділі?
— Давайте я так скажу — на 60% це засоби українського виробництва. Із відомих — це «Булава». Я би виділив ще три засоби українського виробництва, які ми отримуємо як матеріально-технічні допомогу. Не хочу їх називати, але вони непогано себе показали. Не можу не згадати також всім відомі Hornet.
Якщо казати про роботу нашого полку на Харківському та Куп’янському напрямках, то на одному з них працює один вид зв’язку, на іншому — інший. Тому, власне, і вибір middle strike-дронів продиктований уже щонайменше цим фактором у залежності від їхніх технічних характеристик.
— Який відсоток дронів для middle strike купується саме за замовленням вашого підрозділу? Чи доводиться, головним чином, просто використовувати те, що дають?
Окрім того, ми задіюємо меценатство, але дуже мало Middle Strike ми отримуємо саме від держави. Держава закриває значну частину потреб щодо НРК, розвідувальних БПЛА, але щодо Middle Strike поки ситуація інша. Принаймні — у нас.
Зате Middle Strike достатньо популярна тема в медіа, а, як наслідок, вона популярна серед меценатів, спонсорів та партнерів, які радо допомагають. Ми теж стараємося в цьому питанні показати максимальний ефект, аби довести, що надані меценатами дрони зробили свою справу і показали результат.
«Є ще багато невикористаних козирів — як у нас, так і в них»
— Які головні цілі для Middle Strike, якщо ми говоримо про ваш підрозділ?
— Більш ніж половина, а може й 60-70% уражень — це все, що стосується логістики ворога, адже це одне з головних завдань Middle Strike. Таким чином, противник втрачає змогу підвезти амуніцію, БК, їжу, воду та особовий склад до своїх передових позицій.
Поки лінія фронту більш-менш стабільна, систематичне винищення ворожої логістики якраз дуже сильно впливає на передній край. Зараз ми вибудовуємо план, яким чином зробити так, щоб у повітрі завжди була присутня наша місія.
Є спеціальна методологія, за якою ми класифікуємо свої цілі. І якщо логістика на перших позиціях, то також це, звісно, місця накопичення, командні пункти, склади паливно-мастильних матеріалів, стоянки, склади техніки і так далі.
— Що пропонують росіяни у відповідь на таке наше підвищення спроможності в ударах на середню дистанцію?
— Вони розвивають перехоплювачі, і в них досить непогано виходить. Значну частину наших мідлстрайків їм вдається перехоплювати.
Треба зрозуміти, що більшість наших Middle Strike-дронів з невеликою бойовою частиною літають достатньо низько. Тому вони піддаються виявленню і частина, звісно, збивається.
Хоча, знову ж таки, у нас є свої контрзаходи — будемо збільшувати швидкість, робити певні маневри, робити польоти в групі.
Тобто, є ще багато невикористаних козирів — як у нас, так і в них. Зараз кожна зі сторін думає, як протидіяти іншій.
Читайте также: Anthropic представила «найбільш агентну модель» з усіх існуючих в цій лінійці. Що може Claude Sonnet 5
— Якщо мова йде про радіус дії у 30-40 км, а не у 100 км і більше, то чи є тут Middle Strike десь взаємозамінними з артилерією? Чи значить це, що десь потреба в артилерії з популяризацією Middle Strike стала меншою? Чи це геть різні історії?
— Артилерія більше працює саме по лінії фронту. Там, де артилерією працювати все складніше і складніше, ми можемо десь частково замінити її функції. Але Middle Strike я би в першу чергу назвав умовною заміною військової і тактичної авіації.
Росіяни кидають по нас КАБами з літаків на цю Middle Strike-глибину. Не маючи можливості використовувати КАБи, ми це заміняємо якраз великою кількістю БПЛА. Вони, по суті, здійснюють те саме, хоча і несуть меншу вагу бойової частини.
— Якщо говорити саме про ваш підрозділ, то наскільки великою проблемою для Middle Strike у вашому виконанні є ворожий РЕБ?
— По-перше, РЕБ можна виявити, адже він здійснює сильне випромінювання. Як наслідок, його можна вразити, що, в принципі, часто і робиться. Таким чином, ви «проколюєте» певну дірку в цьому ешелоні.
По-друге, РЕБ працює направлено, тобто має певний сектор дії. Як варіант, ви цей сектор можете проходити на умовному автопілоті — для цього є низка технічних рішень. Проходите зону дії РЕБу і далі у вас можуть знову команди прийматися, а дрон долітає до цілі.
По-третє, якщо всі дрони відповідного типу вже з працюють з донаведенням — умовно, ціль захоплюється, ціль розпізнається — і якщо це якийсь купольний РЕБ, то він у 99% випадків не завадить. Дрон вже живе сам собі і не потребує додаткової команди від оператора чи пілота.
Якщо ранжувати загрози для БПЛА, то на першому місці буде збиття. І, можливо, друге чи навіть третє місце — це РЕБ.
— А якими засобами збиває ворог наші мідли?
— Часто бачимо, як в камері проноситься перехоплювачі, тож якась частина збивається ними. Ворог цю тему з перехоплювачами теж відпрацював.
Наприклад, вони мають доволі непоганий засіб «Елка». Ми часто бачимо, як вона проноситься повз. Цей перехоплювач дуже простий — аж настільки, що кожен дурень може навестися на ціль, її навіть можна пустити і вона сама наведеться.
Ще частина наших Middle Strike збивається ракетно-артилерійським обладнанням — це видно по тому, як дуже різко пропадає картинка.
— Як ви слідкуєте за безпекою екіпажів, які здійснюють наші мідлстрайки? Наскільки розумію, ворог визначає їх для себе як дуже пріоритетну ціль.
— У таких екіпажів менше шансів нарватися на удар у відповідь, ніж в умовного пілота «мавіка», який працює у більш небезпечній зоні. Але один з треків нашої роботи — це протидія пілотам ворожих БПЛА — як розвідувальних, так і ударних.
Коли такий екіпаж вже визначений ворогом як ціль, то це справді небезпечно. Така ціль має для ворога найвищу пріоритетність і він не жалітиме жодних засобів на її знищення — навіть КАБ. КАБ — це те, чого вистачає у ворога, але на сьогодні пілоти — їхня майстерність, навченість і забезпечення вирішують все. Тому ні нам, ні їм нічого не шкода для приглушення цього вогневого впливу противника засобами БПЛА.
— Наскільки сильно відрізняється робота наших операторів мідлстрайків у денний час і в нічний?
— Я, чесно кажучи, трошки розчарований активністю ворога вночі. Вони — не суперактивні і не надто вражають у цьому плані.
Тож наразі специфіка роботи вдень і вночі не так уже й сильно різниться. Єдине що — коли ми говоримо про справді великі middle strike, які несуть бойову частину від 50 до 150 кг, то і ворог, і ми працюємо такими засобами головним чином вночі. Такі БПЛА можуть пробивати на глибину до 150 км.
Але все, що менше, то 80% чи навіть 90% дронів використовується вдень. Ми придушуємо ними артилерію, злітні майданчики, транспорт, логістику, зв’язок і т. д.
«За кожну нашу витрачену гривню чи долар ми вибиваємо у противника у 23 рази більше»
— Ваш підрозділ веде статистику враження засобів ворога порівняно з нашими витратами у грошовому еквіваленті?
— Ми, як і в бізнесі, називаємо це ROI, тобто Return on Investment. У нас автоматично вираховується ціль і відразу — її приблизна вартість.
За нашою останньою статистикою, виходить 1 до 23, тобто за кожну нашу витрачену гривню чи долар ми вибиваємо у противника у 23 рази більше.
— На вашу особисту думку, робота саме з засобами Middle Strike вимагає більше фаховості і майстерності, якщо порівнювати з FPV, чи навпаки?
— Не можу сказати напевне, адже і те, і те вважаю і технічно складним, і дуже важливим. Напевне, хлопцям, які працюють з FPV, все-таки тяжче. Middle Strike технології достатньо відточені зараз і вони потребують мало втручання. FPV ж вимагають роботи з ретранслятором, з іншими засобами, і мені здається, якщо людина добре працює з FPV, а також розуміє їх технічну і теоретичну базу, то це і є вершина майстерності для операторів.
— Який ваш прогноз по middle strike, умовно, на найближчі півроку? Ворог знайде засоби, аби нівелювати цей наш вплив?
— Знівелювати це повністю неможливо. Ви можете трохи зменшити результативність, але ми теж будемо паралельно намагатися збільшити цю результативність на противагу. Наприклад, покращувати зв’язок і застосовувати іншу тактику, робити її складнішою.
— З огляду на постійні технологічні зміни і новації в засобах ураження, які фахівці потрібні зараз полку? Яких людей шукаєте?
— «Лава» — полк молодий, у активному формуванні, тому і тилових, штабних, і бойових вакансій багато. Потрібні оператори БПЛА і НРК, інженери, механіки, фінансисти, юристи, логісти, діловоди. Потрібні фандрейзери і проджект-менеджери, фахівці у медійку полку — відеографи, дизайнери. Дуже потрібні аналітики, айтівці — фахівці у команду ISTAR. Ми завжди враховуємо цивільний фах і досвід кандидата і підбираємо посаду під людину.
Оператори дронів — наше серце. Наша бойова ефективність прямо залежить від кількості та якості пілотів. Шукаємо операторів мультироторів, FPV, крилатих дронів різних типів.
Фахівці ISTAR — це аналітичний мозок підрозділу. ISTAR — система збору й опрацювання інформації, яка формує оперативну картину поля бою і допомагає ухвалювати критично важливі рішення. Диспетчери стежать за переміщеннями ворога і наших бійців, аналітики збирають з цих даних цілісну картину.
Ідеальний кандидат для «Лави» — від 20 до 40 років, бажано з технічною освітою, та головне — мотивований служити і вчитися. Ми розглядаємо всіх, хто готовий розвиватися і працювати на результат. Долучитися можна через наших рекрутерів — дзвоніть на 3333 або залишайте заявку на сайті.
— Володимире, і останнє питання — щодо вашого позивного. Під час розмови у Google Meet ви підписані як «Професор». Ви науковець?
— Професор — це мій попередній позивний, зараз інший — Морпіх. Професором мене нарекли на початку війни цілком випадково. Тоді ми, добровольці, зібралися у одній аудиторії, де був справжній балаган і безлад. Я взяв на себе паперову роботу — почав заповнювати списки, формувати рапорти і заяви, збирати документи. Я був в окулярах, це було в аудиторії, тож побратими назвали Професором, але я не маю жодного відношення до академічної науки. Я підприємець і долучився до війська солдатом в 2022-му році. У цивільному житті мав приватний виробничий бізнес з деревообробки.
Читайте также: Парк роботизованих систем «Нової пошти» перевищив 800 одиниць і подвоїться до кінця року