Голоси ринку: Чому це виглядає як тиск?
Військові підрозділи, які щодня знищують ворога технікою Vyriy, реагують найгостріше. Вони бачать у цьому не боротьбу з корупцією, а загрозу своїй боєздатності.
Читайте также: Експерт назвав ключові інсайти про те, як бізнесам варто адаптуватися до ери ШІ-пошуку
Батальйон Black Raven (93-тя ОМБр) не вірить у порушення зі сторони виробника. «Vyriy для нас — це секретна зброя, надпотужна магічна паличка. Ми тестували їхні перші борти, коли про них ніхто не знав. Якщо їх заблокують, ми втратимо не просто постачальника — ми втратимо напрацьований роками досвід взаємодії та технічну підтримку, яку не надасть жоден „паперовий“ виробник з високим цінником. Доведеться шукати альтернативи, які часто коштують у 3–5 разів дорожче і потребують місяців доопрацювань. Чи готова держава компенсувати ці витрати кров’ю наших пілотів, які залишаться без техніки в критичний момент?», — йдеться в коментарі підрозбілу.
У SIGNUM своєю чергою зазначають: «Близько 80% наших дронів — цього виробника. Навіть якщо були окремі неточності, компанія завжди оперативно все замінювала. Іронія в тому, що на ринку є борти, які в 3–5 разів дорожче, але до них питань чомусь немає».
Радник міністра оборони та військовий-зв’язківець Сергій Флеш зазначив, що Vyriy колись обвалив усі закупівельні ціни на дрони, показавши, скільки вони насправді коштують. «Пам’ятаю, тоді багатьом це не сподобалося. Якщо є питання щодо фінансових порушень — їх мають перевіряти, це нормально. Але це не повинно впливати на обороноздатність. Саме цього й прагне ворог», — зазначив він.
Президентка Київського авіаційного інституту (КАІ) Ксенія Семенова порівнює це з абсурдними кейсами з її досвіду в університеті: «Поліція рахує вартість лавки як суму дощок і шурупів, і шиє закупівлю за „завищеною ціною“. Таке враження, що вартість дронів рахують так само. Це дебільно, але це ефективний інструмент тиску».
На думку фахівців DefTech ринку ситуація із звинуваченнями абсурдна.
«Коли суспільству спочатку формують образ „винних“, а вже потім розбираються в обставинах — це медійна кампанія, а не правосуддя», — зауважив Ярослав Петрушка, Chief Security Officer.
Ярослав Ажнюк, засновник Deftech компаній The Fourth Law та Odd Systems, зазначає, що вперше з часів Київської Русі Україна може бути світовим № 1 у цій індустрії. «Але поки мало хто це усвідомлює. Якщо ми не зупинимо це зараз — програємо не тільки справедливість, а й війну», — прогнозує він.
Військовий експерт Анатолій Храпчинський коротко резюмує парадокс: «Закликаємо світ інвестувати в українську оборонку, але водночас створюємо внутрішні ризики для власних технологічних компаній».
Компанія Бабенка вже не раз пояснювала, чому їхні дрони — дешевші за інші, каже підприжмепць Ігор Райков. «Влітку минулого року Vyriy вийшов на BraveMarket з пропозицію дронів на оптоволокні. Дрон денний 10-13 дюймів із 20 кілометровою котушкою у конкурентів коштував — 35 000-45 000 грн, у Vyriy — 25 000 грн. Дрон нічний (тепловізійний) з тими ж характеристиками, у конкурентів — 85 000 — 90 000 грн, у Vyriy — 50 000 грн.На питання, чому ціна нижче за всіх інших, виробник завжди відповідав — вміємо робити дешевше. За цією ж логікою були розроблені аналоги ворожої „Молнії“, перший ефективний і недорогий розвідник літакового типу, і перший справжній аналог Mavic — „Славік“», — зауажує він.
Політичний пазл, помилка чи помста?
Виробники та медіа-експерти вказують на «красиві збіги». Олексій Бабенко є співвласником видання «Бабель», яке активно критикує дії влади та керівництва ЗСУ.
Читайте также: Playrix закриває всі студії в Україні: що буде зі штатом
Ксенія Семенова, вбачає в ситуації кошмаринг, який називає системною хворобою. «Це виглядає як нові дев’яності. Правоохоронні органи, схоже, не дуже розуміють, що саме вони мають охороняти, але точно не право. Стратегічно ця дікуха вартує нам дуже дорого. Ми вже маємо параліч прийняття рішень у держсекторі, бо чиновники бояться ставити підписи. Тепер такий самий параліч намагаються перенести в оборонку. Якщо будь-який ефективний виробник може стати жертвою „кошмарингу“ через якісь сумнівні підрахунки вартості дощок і шурупів, то навіщо взагалі інвестувати в Україну?», — зазначила вона.
Своєю чергою Анастасія Мішкіна, очільниця технологічних сил України, акцентує на пропорційності. «Це сигнал для всієї індустрії. Як після цього закликати міжнародних інвесторів локалізувати виробництво в Україні, коли будь-який бізнес може бути паралізований за один день?», — каже вона.
Мустафа Найєм, юрист, який має професійний досвід у сфері ОПК, наголошує на важливості правил гри: «Дії держави мають проводитися так, щоб не ставити під ризик виконання оборонних замовлень. Якщо держава заходить до виробника, який працює на фронт, вона має чітко пояснювати підстави, не паралізувати виробництво і не створювати враження, що силовий тиск — це інструмент боротьби з медіа чи конкурентами. Це сигнал для всіх виробників: якщо ти незручний — ти в небезпеці».
А економіст-футурист Андрій Длігач пропонує подивитися на ситуацію крізь призму системної помилки: «ДБР сьогодні існує в суперпозиції двох станів: „правоохоронець“ і „інструмент“. Колапс цієї хвильової функції відбувається не в бік справедливості, а в бік виконання замовлень. Дракон тут не Сухачов чи інша конкретна особа — це конфігурація системи: безконтрольна підслідність, відсутність незалежного добору керівників і зрощення органу з тими, кого він має перевіряти. Нам потрібна антидраконівська стратегія: створення умов, за яких жоден орган не зможе концентрувати владу без суспільної підзвітності. Питання не лише в тому, чи є політична воля — питання в нашій здатності вимагати системних трансформацій, а не просто „рубати голови“ окремим чиновникам».
HR в Deftech Слава Павлюк своєю чергою погоджується з версією про «замовний» характер: «Як тільки засновник Vyriy викупив 75% акцій „Бабеля“ і видання випустило розслідування про „Скелю“ — почалася атака через телеграм-помийки. Це дуже красиве співпадіння».
На думку Ігоря Райкова, питання по Vyriy — це питання національної оборони, тому, впевнений підприємець, воно вирішиться швидко. «Включиться Міністр оборони, Офіс Президента і цей наїзд закінчиться так само швидко, як розпочався. Але я не розумію, скільки ще в країні, яка бореться за своє майбутнє, стікаючи кровʼю, може існувати такий орган, як ДБР???», — риторично запитує Райков.
Загалом же, якщо ситуація затягнеться, Україна може втратити не тільки інвестпривабливість в очах іноземних бізнесів, а й технологічну перевагу. Адже під тиском працювати фактично флагманському дронову бізнесу буде сскладно. Більше того, кожен день, витрачений на допити та розблокування рахунків — це день, протягом якого не розробляються нові версії дронів.
Наразі залишається купа невідомих у дроновому рівнянні. Офіційна судова легалізація обшуків, статус справи (чи зʼявиться формальна підозра і кому саме), а також пояснення вибору формату дій без попередньої ухвали для компанії, що виконує оборонні контракти, — це те, що визначить, чи закриється справа перевіркою фінансових порушень, чи стане прикладом непропорційного тиску на оборонного виробника.
Читайте также: «Таке враження, що беруть меми і створюють з них реальні продукти». Китайці розробили мініклавіатуру для вайбкодингу