Про це пише South China Morning Post з посиланням на статтю в журналі High Power Laser and Particle Beams.
Читайте также: «Дія.City» більше не гарантує бронювання: уряд посилив вимоги критичності для ІТ-компаній
Дослідники з Національного університету оборонних технологій Китаю (NUDT) під керівництвом Чжан Цзюня описали серію імпульсно-силових пристроїв, розроблених китайськими військовими за останні роки — рідкісний випадок публічного розкриття подібних даних китайською армією.
За словами авторів статті, «китайська технологія імпульсного живлення розвивається стрімко», а дослідження в цій сфері за глибиною й охопленням тепер належать до провідних у світі. Технологія імпульсного живлення для генерації мікрохвиль перейшла від лабораторних прототипів до практичного застосування, поступово еволюціонуючи від просто функціональних до високопродуктивних і довговічних систем.
Найпомітніший з описаних пристроїв — система класу 100 гігават, побудована на комбінації кількох потужних імпульсних генераторів, обʼєднаних для досягнення небаченого раніше рівня вихідної потужності, з можливістю подальшого масштабування. Через технічні обмеження, зокрема проблеми з ізоляцією, одиночний імпульсний генератор не здатен виробити достатньо енергії для зростаючих потреб — тому китайські інженери синхронізують кілька компактних модулів, щоб кожен працював на піковій ефективності з максимальним співвідношенням потужності до ваги.
Окремо в статті описано нову гібридну систему на основі літій-іонних конденсаторів, здатну миттєво активуватися навіть за температури мінус 40°C, забезпечуючи стабільне живлення — це має суттєво підвищити оперативність підрозділів радіоелектронної боротьби Китаю в зимових і полярних умовах.
Загальновизнано, що мікрохвильові імпульси потужністю від 1 гігавата здатні спричиняти серйозні перешкоди чи навіть пошкодження апаратури супутників на низькій навколоземній орбіті. Якщо подібну зброю застосувати в протисупутникових цілях, вона теоретично може загрожувати дорогим орбітальним угрупованням на кшталт Starlink за надзвичайно низької вартості атаки — особливо якщо такі супутники залучені до військової діяльності.
За даними статті, серед пріоритетів подальших досліджень — підвищення точності керування енергетичним променем, а також зменшення розмірів і вартості систем. Видання зазначає, що іншим країнам, які прагнуть наздогнати прогрес Китаю в цій сфері, доведеться долати істотні перешкоди — від промислового спаду й скорочення інвестицій у дослідження до обмеженого доступу до критичних матеріалів, зокрема рідкісноземельних металів.
Читайте также: В Україні знову перезавантажують уряд: хто очолить Кабмін і чи зміниться очільник Мінцифри