Від потреби до ідеї
Задум створити власний конвертер виник безпосередньо з бойового досвіду. Під час служби в 24-й окремій механізованій бригаді Андрію регулярно доводилося працювати зі специфічними військовими координатами, які звичайні картографічні сервіси просто не розпізнають.
Читайте также: Resist.UA запускає новий фонд для оборонки обсягом 50 млн євро. Що про нього відомо
«Я часто працював із координатами, які взагалі не розуміє Google Maps чи інші подібні сервіси, — пригадує Андрій Кондратьєв. — Знаходив деякі ресурси в мережі, але вони були дуже криві, сирі та незручні. Хотілося мати під рукою інструмент, де робиш два кліки — і ти одразу бачиш на карті точку відпрацювання ворожого БпЛА, точку мінування чи планову ціль. Щоб зрозуміти мене, спробуйте швидко переглянути на карті координату 37U DP 11286 19318. Зі „Степаном“ у мене це займає до 5 секунд».
Шанс реалізувати задум з’явився, коли Андрія на пів року перемістили до пункту постійної дислокації для формування нової військової частини. З’явився вільний час, якого раніше катастрофічно бракувало, і накопичений досвід перетворився на робочий код.
Питання назви розробник вирішив із легким гумором: «З нормальними назвами у мене не дуже — міг вигадати хіба щось банальне на кшталт CoordinateConverter. Назва з’явилася під час перегляду новин із Польщі. Вирішив назвати „Степан“. Чому? Тому що Степан — наш хлопець!».
Як працює «Степан» і чим він відрізняється від «Дельти» та «Кропиви»
На відміну від масштабних ситуаційних систем на зразок «Дельти», «Кропиви» чи «MilChat», «Степан» не намагається бути всім одразу. Це автономний десктопний додаток, який просто робить свою роботу без зайвої бюрократії.
«Найголовніша різниця — це десктопна кросплатформена програма, яка просто працює без необхідності логінитись, — пояснює Андрій. — „Дельта“ зручна, але працює через веб, і не всі військові мають там акаунт. Щоб перевірити одну координату, треба залогинитись, зробити серію дій і лише потім побачити точку MGRS. З „Кропивою“ подібна історія, до того ж це не десктоп. Я не „планшетний“ користувач, мені потрібна була аппка для ПК: скопіював, вставив — і одразу отримав точку на карті».
Окрім зручного графічного інтерфейсу, «Степан» пропонує такі можливості:
Консольний режим (CLI): дозволяє використовувати інструмент на серверах або у bash-скриптах для масової обробки даних.
Власний Web-сервер: додаток може приймати GET-записи та повертати JSON, що зручно для інтеграції з ботами.
Розумне розпізнавання: система сама визначає вхідний формат координат — чи це MGRS, застаріла УСК-2000 або інші варіації. Можна «згодувати» програмі хоч мільйон рядків у різнобій, і вона зведе все до єдиного вигляду.
Читайте также: Український healthtech-стартап Tayra AI залучив $500 000. Серед інвесторів — Farmak. Яке рішення він пропонує клієнтам
Запуск та перші результати
Офіційний публічний реліз відбувся 20 червня, хоча базова версія була готова ще в травні. За перший місяць розробник випустив 4 оновлення з баг-фіксами та допрацьованим функціоналом.
Точну кількість користувачів Андрій навмисно не знає — і це свідома позиція щодо безпеки: «Програма не збирає жодної статистики чи телеметрії і нічого нікуди не відправляє. Тому статистика мені невідома, але мінімум одна людина користується точно — це я. Головним тестувальником поки теж виступаю сам, благо, досвід Senior QA у минулому ще дається взнаки».
Роль ШІ та технічний стек
Розробка проєкту тривала близько пів року. Оскільки Андрій прагнув створити справді кросплатфоршений інструмент, від ідеї писати виключно під macOS (на Swift) чи створювати лише консольну утиліту на Python довелося відмовитися.
Основу технологічного стека склали:
C++ та Qt: фундаментальний вибір для забезпечення кросплатформеності (Windows, Linux, macOS).
GeographicLib: геодезичні перетворення та математичні розрахунки координат.
Leaflet.js & картографічні сервіси: візуалізація за допомогою OpenStreetMap, Esri World Imagery та OpenTopoMap.
У розробці знайшлося місце і для штучного інтелекту. Андрій залучав нейромережу Claude для рутинних та інфраструктурних задач: «Claude написав головну сторінку для GitHub Pages, налаштував CI/CD, який перевіряє компіляцію на різних платформах, робить Smoke-тести та деплоїть артефакти. Також він допоміг розрулити декілька складних модулів, де я застряг, і підказав, де шукати приховані баги в коді».
Плани на майбутнє
Зараз основний фокус розробника зосереджений на шліфуванні системи та виправленні дрібних недоліків.
«Базовий функціонал, який був потрібен мені для роботи, я вже реалізував, — підсумовує Андрій Кондратьєв. — Загалом планую далі виправляти баги. Якщо користувачі знайдуть помилку або матимуть ідею для нової фічі — у меню є спеціальні пункти „Повідомити про баг“ та „Запропонувати функцію“, які ведуть на GitHub. Також у найближчих планах — підписати додаток офіційними сертифікатами розробника, щоб Windows та macOS відкривали його без додаткових попереджень системи безпеки».
Читайте также: У контакт-центрі Державної служби зайнятості запрацював голосовий ШІ-асистент
Докладніше ознайомитися з проєктом можна за посиланням на GitHub.