Гюнель стане науковим радником компанії та особисто проведе першу імплантацію сенсора в мозок пацієнта, пише Techcrunch.

Читайте также: Вам теж набридло слово LLM? Ось просте пояснення головних AI-термінів без булшіту від dev.ua

Чим відрізняється підхід Science

На відміну від Neuralink, який вводить електроди безпосередньо в тканину мозку, пристрій Science розміщуватиметься всередині черепа, але на поверхні мозку. Фінальна версія сенсора міститиме вирощені в лабораторії нейрони, які стимулюються світловими імпульсами й органічно інтегруються з нейронами пацієнта — утворюючи біологічний місток між мозком і електронікою.

Пристрій розміром з горошину містить 520 електродів для запису активності мозку. У 2024 році компанія опублікувала дані про успішну імплантацію прототипу мишам.

Як плануються перші випробування

Перший етап — тестування сенсора без вбудованих нейронів на пацієнтах, яким і так потрібна серйозна операція на мозку, наприклад при інсульті з набряком. Компанія стверджує, що пристрій не потребує схвалення FDA, оскільки не становить значного ризику.

Читайте также: Скасування пільг на міжнародні посилки. Чи втратять українці інтерес до AliExpress і Temu, і чи готові поштові оператори до наслідків. Розбираємо з учасниками ринку

Потенційні застосування: стимуляція пошкоджених клітин мозку для відновлення, моніторинг активності при пухлинах, попередження нападів епілепсії. У перспективі — лікування хвороби Паркінсона.

«Якщо вдасться вживити клітини назад у мозок і захистити ці ланцюги — є шанс зупинити прогресування хвороби», — вважає Гюнель.

Початок випробувань біогібридного інтерфейсу на людях Гюнель вважає реалістичним не раніше 2028 року.

Читайте также: До $150 за годину: LinkedIn тестує ринок «тренерів AI»

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *