На своїй сторінці у LinkedIn він прямо заявив, що поспішне регулювання ШІ в Україні суперечить інтересам розвитку технологій і бізнесу, і запропонував максимально відкласти жорсткі обмеження.
Читайте также: Диджиталізація інжинірингу: рейтинг лідерів ринку проектування та будівництва під ключ
Свою позицію він будує на порівнянні глобальних підходів. За його словами, США вже перейшли до централізованої моделі розвитку ШІ із залученням державних лабораторій, інфраструктури та обчислювальних потужностей у межах великих національних програм. Китай, у свою чергу, давно рухається у напрямку контрольованої державної системи.
Європейський Союз, навпаки, робить ставку на регулювання: у 2026 році ключові положення AI Act стають обов’язковими для бізнесу. Бородатюк вважає, що це впливає на швидкість розвитку ринку і може послабити конкурентні позиції європейських компаній у глобальній гонці.
В українській моделі він звертає увагу на поетапний підхід: саморегуляція до 2027 року і подальша адаптація європейського законодавства до 2030-го. Водночас підприємець вважає, що навіть ці терміни не варто пришвидшувати.
Він додає, що Україні не варто поспішати з обмеженнями і потрібно свідомо вигравати час для розвитку технологій і бізнесу.
Читайте также: Розробники інтерактивної мапи російського ВПК додали 6 млн нових записів та зробили візуалізацію зв’язків компаній
Окремо він формулює три цілі, які декларує держава: конкурентоспроможність, захист прав і євроінтеграція. Проте, за його оцінкою, у реальності надто ранні обмеження можуть дати зворотний ефект і уповільнити розвиток індустрії.
Бородатюк підсумовує, що Україна має не відмовлятися від європейського курсу, але виграти час і не запроваджувати обмеження раніше, ніж це стане критично необхідним для ринку.
Раніше dev.ua писав про те, як Артем Бородатюк вважає, що штучний інтелект вже відбирає роботу в айтівців. Він розповів, як власноруч створював застосунок за допомогою вайбкодингу, для чого раніше б наймав фахівців.