Видання «Forbes Україна» повідомляє, що 2025 році частка компаній в «Дія.City», що сплачують ПнВК, зменшилася на 8%, до 39%. Минулого року від нього відмовилися 83 компанії. 

Читайте также: DOT-Chain Defence пройшла перевірку на кібератаки: до тестування залучили понад 20 дослідників

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев раніше відзначав, що станом на 1 жовтня 2025 року у реєстрі «Дія.City» перебуває 2721 компанія, з яких 1046 перейшли на сплату податку на виведений капітал. На його думку, динаміка переходу компаній на ПнВК свідчить про необхідність подальшого вдосконалення податкових стимулів.

«Бізнес визнав звичайний податок на прибуток раціональнішим вибором, ніж ПнВК», — вважає Гетманцев.

Наразі резидентами «Дія.City» є майже 3400 IT-компаній. При вступі компанії можуть обрати — платити 9% ПнВК чи удвічі більший відсоток податку на прибуток. ПнВК сплачується лише з операцій, що розцінюються як виведення капіталу з компанії, такі як: дивіденди, страхові платежі, фінансова допомога, роялті.

Анонімний податковий директор однієї з українських IT-компаній розповів «Forbes Україна», що непривабливим ПнВК робить те, що багато виплат можуть прирівнювати до дивідендів.

Читайте также: Хакери, які зламали А-Банк, намагалися атакувати monobank

«Коли вводиться нова форма податку, що дає пільги, податківці більш уважно стежать за тими, хто її використовує. Компанії не хочуть зайвої уваги до себе», — прокоментував засновник інвестхолдингу InSoft.Partners Віталій Горовий.

В пресслужбі IT-компанії Ciklum, що входить до «Дія.City», пояснили вибір на користь класичного податку тим, що практика застосування ПнВК ще не усталена. В Ciklum вважають, що неоднозначне трактування норм  податковою створює додаткові ризики.

Ще однією причин відмов компаній від ПнВК вважають те, що закон не враховує специфіку українського IT. За словами керівного партнера юридичної компанії Winner Ігоря Ясько, податкова кваліфікує дебіторську заборгованість понад 365 днів як виведення капіталу і вимагає сплатити ПнВК з цієї суми.

Водночас україські IT-компанії часто стикаються із затримками платежів від іноземних клієнтів на 13-14 місяців. Ясько вказує, що це звичайне явище при роботі з великими корпораціями або державними контрактами.

Читайте также: Корпоративна техніка — «пряник» чи «батіг». Що ІТ-компанії дозволяють робити, а що ні з виданими своїм спеціалістам гаджетами? Відповідають у Ciklum, Railsware, Avenga та Svitla Systems

https://dev.ua/news/pnvk-1771830761

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *