Про це свідчать матеріали ухвали Шевченківського районного суду Харкова від 18 лютого 2026 року. Чоловік суміщав посади інженера-програміста та уповноваженого з публічних закупівель у медзакладі на окупованій території
Читайте также: «Не хочуть зайвої уваги». В українських IT-компаніях пояснили, чому обирають класичний податок, а не 9% податку на виведений капітал
Що сталося
Слідчий відділ ГУНП у Харківській області розслідує кримінальне провадження за статтею про привласнення майна в особливо великому розмірі. Фігурантами справи стали посадовці КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дворічанської селищної ради — медичного закладу, розташованого на тимчасово окупованій з вересня 2022 року території Харківщини.
За версією слідства, заклад фактично не працював і не надавав медичних послуг, однак продовжував отримувати кошти від Національної служби здоров’я України та від Дворічанської селищної військової адміністрації. Загальна сума підозрілих надходжень — понад24 млн грн.
Винахідливий айтівець
Директор закладу та головний бухгалтер виїхали за кордон ще у 2022 році. Проте схема, за даними СБУ, продовжувала працювати — і тут у справі з’явився айтівець.
Інженер-програміст, який одночасно обіймав посаду уповноваженого з публічних закупівель, підозрюється в тому, що:
Читайте также: DOT-Chain Defence пройшла перевірку на кібератаки: до тестування залучили понад 20 дослідників
- підробляв підписи директора та бухгалтера на кадрових документах, наказах і медичній документації
- використовував гербову печатку Дворічанської селищної ради старого зразку, яку зберігав вдома
- складав та подавав податкову звітність і звіти до НСЗУ від імені закладу
- залучав дружину — працівницю Пенсійного фонду — для подання звітності до ГУ ПФУ в Харківській області
- спілкувався з медпрацівниками з кадрових питань, представляючись від імені директора
Фактично програміст став операційним центром схеми, перебуваючи на місці, поки керівництво ховалося за кордоном.
Обшук і арешт
13 лютого 2026 року слідчі провели обшук за місцем проживання програміста. Були вилучені: ноутбук ASUS та системний блок FrimeCOM, жорсткий диск WD, смартфон Redmi Note 10 Pro, печатка КНП, великий масив документів — договори, акти, звіти до НСЗУ, накази про звільнення працівників
18 лютого суд задовольнив клопотання прокурора і наклав арешт на все вилучене майно як речові докази у справі. Власник майна проти арешту не заперечував.
Досудове розслідування триває.
Нагадаємо, що ч. 4 ст. 191 КК України передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Читайте также: Хакери, які зламали А-Банк, намагалися атакувати monobank
https://dev.ua/news/prohramist-kharkiv-1771834671
