Видання наводить кілька прикладів з різних країн, де така «робота» може прогодувати людей, що живуть за межею бідності.
Читайте также: Айтівець з України запустив соціальний проєкт —
карту голосових історій з усього світу. Як працює VoiceDot і яка його мета?
Легкі гроші для бідних людей
Наприклад, мешканець Південної Африки Якобус Лоу продав відео прогулянки набережною Кейптауна сервісу Kled AI за $14, що вдесятеро перевищує мінімальну погодинну зарплату в країні та може забезпечити йому запас продуктів на пів тижня.
Відео було присвячене завданню «Міська навігація», яке Лоу знайшов на цій платформі. Сервіс платить авторам за надання їхніх даних, зокрема відео та фотографій, для навчання моделей штучного інтелекту. За кілька тижнів Лоу заробив $50, завантажуючи фотографії та відео свого повсякденного життя.
Іншим прикладом, який наводить видання у своїй статті, є 22-річний студент Сахіл Тігга з Індії. Він регулярно заробляє гроші, надаючи компанії Silencio, яка займається краудсорсингом аудіоданих для навчання штучного інтелекту, доступ до мікрофона свого телефону. Водночас відбувається запис навколишнього міського шуму, руху транспорту на перехресті або ж студент завантажує записи свого голосу.
Сахіл спеціально подорожує містом, щоб зафіксувати звуки в унікальних місцях, таких як вестибюлі готелів, які ще не задокументовані на карті Silencio. Він заробляє цим понад $100 на місяць, чого достатньо, щоб покрити всі свої витрати на харчування.
Іншим прикладом є 18-річний учень зварювальника Рамеліо Гілл із Чикаго, який заробив кілька сотень доларів, продаючи свої приватні телефонні розмови з друзями та родиною компанії Neon Mobile, платформі для навчання розмовному штучному інтелекту, яка платить $0,50 за хвилину.
Гілл мав суперечливі почуття щодо продажу своїх приватних телефонних дзвінків компанії Neon Mobile. Приблизно за 11 годин дзвінків він заробив $200, але, за його словами, додаток часто вимикався з мережі та не сплачував прострочені платежі. «Neon завжди був для мене підозрілим, але я продовжував використовувати його, щоб отримати додаткові легкі гроші на різні витрати», — сказав Хілл.
Пастки нової професії
The Guardian пише про те, що «голод» Кремнієвої долини до високоякісних даних перевищує те, що можна зібрати з інтернету, тож зараз виникла розвинута індустрія торгових майданчиків даних, які платять людям на контент.
Експерти оцінюють, що компанії, які займаються розвитком штучного інтелекту, залишаться без свіжого високоякісного контенту для навчання вже у 2026 році.
Читайте также: Скільки заробляють люди, які продають свої відео та телефонні розмови для навчання ШІ. Які перспективи в нової «професії»
Тому контент-мейкери для потреб штучного інтелекту, які завантажують все — від сцен навколо до фотографій, відео та аудіозаписів самого себе — перебувають на передовій нової глобальної «золотої лихоманки» даних.
Саме тут на допомогу приходять такі додатки, як Kled AI та Silencio: на таких торгових майданчиках мільйони людей монетизують свої дані, щоб живити та навчати ШІ. Окрім Kled AI, Silencio та Neon Mobile, існує багато варіантів для «тренерів ШІ»: наприклад, Luel AI, що підтримується відомим стартап-інкубатором Y-Combinator, забезпечує багатомовні розмови приблизно за $0,15 за хвилину.
Тим часом ElevenLabs пропонує цифрове клонування голосу будь-якої людини та дає змогу всім охочим використовувати його за базовим тарифом $0,02 за хвилину.
Своєю чергою компанії, які займаються навчанням штучного інтелекту, усвідомлюють, що оплата людям за ліцензування їхніх даних допомагає уникнути ризику суперечок щодо авторських прав, з якими вони можуть зіткнутися, якщо повністю покладатимуться на контент, зібраний з інтернету.
Люди в країнах, що розвиваються, часто потребують грошей і мають мало інших варіантів їхнього заробітку. Для багатьох «тренерів штучного інтелекту» ця робота є прагматичною відповіддю на економічну нерівність: у країнах із високим рівнем безробіття та девальвацією валют такий заробіток часто є стабільнішим та прибутковішим, ніж місцева робота.
Однак компанії, які скуповують такі дані часто розставляють пастки: на деяких торгових майданчиках штучного інтелекту контент-мейкери надають безвідкличні ліцензії без сплати роялті, які дозволяють компаніям створювати «похідні роботи», тобто 20-хвилинний голосовий запис, завантажений сьогодні, може забезпечити роботу бота служби підтримки клієнтів на базі штучного інтелекту протягом наступних кількох років, водночас автор початкового контенту не отримає ні цента.
Також продаж свого контенту може мати й суттєві наслідки для приватності. Наприклад, один із таких контент-мейкерів, з яким поспілкувалося видання, став героєм ШІ-відео, у якому його представили гінекологом і рекламували за його допомогою неперевірені медичні добавки для вагітних і жінок після пологів.
Читайте также: Айтівець з України запустив соціальний проєкт —
карту голосових історій з усього світу. Як працює VoiceDot і яка його мета?