Чому Telegram небезпечний — коротко
81% українців використовують Telegram для спілкування, 72% — читають там новини. При цьому, за даними розвідувальної групи Кремлеграм, у месенджері — окрім секретних чатів — повідомлення не шифруються. Ім’я, номер телефону, контакти, геолокація, вміст особистих повідомлень — все це зберігається на серверах і доступне менеджерам платформи.
Читайте также: В Україні запускають ШІ-челендж, який має перетворити рукописні архіви на цифрові дані
Власність Telegram непрозора. Частина серверів була розташована в Росії щонайменше до 2020 року. У 2021-му компанія розмістила облігації на біржі в Санкт-Петербурзі — головними інвесторами стали Фонд прямих інвестицій уряду РФ, ВТБ-капітал і структури, пов’язані з олігархом Михайлом Фрідманом. П’ятирічна програма цих інвестицій діє до вересня 2026 року.
Чому технічне блокування не працює
Telegram має вбудовані проксі для обходу блокувань, пише «Українська правда». Увімкнути їх може будь-який звичайний користувач — без технічних знань. Тобто навіть якщо Україна обмежить трафік, ефект буде мінімальним, а витрати — значними.
Щоб заблокувати Telegram реально, потрібно встановити так звані «чорні ящики» — обладнання для глибинного аналізу даних, яке має доступ до вмісту пакетів, що передаються користувачами. Саме завдяки таким пристроям Росія змогла заблокувати Meta і YouTube. «Такі дії не відповідають демократичним практикам — і Україна не планує цього робити», — каже нардеп Микита Потураєв.
Чому це ще й політична проблема
Є три окремі причини, чому Офіс президента уникає швидкого рішення, зазначають автори УП.
Перша — команда Зеленського вклала значний ресурс у розкрутку власних Telegram-каналів ще з часів виборчої кампанії.
Друга — президент переконаний, що блокування «ВКонтакте» та «Однокласники» рішенням РНБО свого часу вдарило по рейтингу Порошенка.
Третя — юридична: серед інвесторів Telegram є арабські та американські фонди. Навіть якщо за ними стоять люди, пов’язані з Кремлем, через непрозору структуру власності накласти санкції на компанію, яка частково належить союзним країнам, — ризикована дипломатична гра.
Читайте также: Іран знову б’є по інфраструктурі світового інтернету в Бахрейні: під ударом AWS і банківські онлайн-системи
За словами голови комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, «Telegram досі не обмежений, бо політичний комфорт став важливішим за безпеку».
«На сьогодні в Україні немає реальної політичної готовності до санкцій Telegram. Популярність месенджера стала його захистом. Влада роками вкладала ресурси в розвиток своїх сіток і не хоче знищувати власні канали комунікацій. Політики бояться втратити зручний інструмент і нехтують питанням нацбезпеки. Дуже дивне і небезпечне рішення під час війни. Чи є технічні можливості для накладання санкцій на соцмережу? Досвід „Вконтактє“ з „Однокласниками“ показує, що є. Тоді їх обмежили через механізм санкцій РНБО (адже це повністю російський продукт), із ТГ буде явно складніше», — зазначає Юрчишин.
Головна проблема, на його думку, — непрозора власність. «Попри красиві вивіски офісів у Європі та Дубаї, факти говорять про інше: частина серверів Telegram фізично перебувала на росії щонайменше до 2020 року. Значну частину IP-адрес менеджерить зі США такий собі Владімір Веденєєв. Це колишній власник GlobalNet LLC — компанії, яку тісно пов’язують із ФСБ РФ. Тобто ми маємо структуру, яка де-факто інтегрована в російське середовище спецслужб, хоча де-юре намагається виглядати глобальною. Довести це в судах непросто, тим паче, коли ніхто не хоче цього робити», — повідомив політик у Facebook.
Що натомість
Верховна Рада працює над законопроєктами про регулювання цифрових платформ — від Княжицького і Потураєва. Обидва передбачають, що всі платформи мають мати юридичну особу або представництво в Україні і комунікувати з урядом. Недотримання — підстава для блокування.
Тобто логіка така: якщо закон ухвалять, Telegram рано чи пізно порушить його вимоги — і тоді з’являться формальні підстави для санкцій. За найоптимістичнішим сценарієм голосування може відбутися до кінця 2026 року.
Що це означає зараз
Поки закону немає — Telegram працює без будь-якого регулювання в Україні. Всі ваші дані, дані ваших контактів — навіть тих, хто не має акаунту — потенційно можуть бути доступні структурам, пов’язаним із країною-агресором, переконують кіберфахівці.
«Найбільша помилка — думати, що якщо мене не чіпають, за мною не слідкують. Позиція „я не цікавий“ — це підігравання ворогу», — каже український фахівець із кібербезпеки, який побажав залишитися анонімним.
Читайте также: «Почалося з тупого ножа». Українець запустив на Kickstarter компактну точилку AllEdge. Як працює девайс
