Про це йдеться в дослідженні Ради економічної безпеки України (ESCU), що було представлене у парламенті й надане dev.ua.
«Основні виробники комерційних інструментів кібершпигунства, зокрема в Ізраїлі, Індії та Росії, залишаються поза межами міжнародних систем регулювання. Водночас ринок комерційних шпигунських технологій продовжує зростати. У 2025 році його обсяг, ймовірно, перевищив $55 млрд, а до 2033 року може сягнути $168,7 млрд», — зазначається у дослідженні.
Так, ESCU проаналізувала компанії, що займаються розробкою, ліцензуванням або підтримкою технологій для віддаленого доступу до пристроїв, вилучення даних і прихованого стеження.
Як приклад, у дослідженні наводиться виробник шпигунського ПЗ Pegasus, ізраїльська NSO Group.
Читайте также: Андрій Єрмак Особисте Життя: Детальний Огляд Біографії, Кар’єри та Особистих Стосунків
«Ми спостерігаємо зростання випадків використання комерційних інструментів кібершпигунства проти журналістів, опозиційних політиків, правозахисників та представників громадянського суспільства в різних країнах. Саме тому важливо вдосконалювати міжнародні інструменти контролю», — зазначила авторка дослідження Мія Вибрановська.
Раніше ESCU після консультацій із Міністерством закордонних справ України розробила 10 рекомендацій для вдосконалення структури міжнародних кіберсанкцій.
Тим часом, за словами т. в. о. міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, всі державні ІТ-проєкти реалізуються за принципом Secure by Design і їх «майже неможливо» буде зламати.
Читайте также: Міндіч Національність: біографія, кар’єра та особисте життя