Картина виглядає контрастно: поки мобільні вогневі групи та підрозділи РЕБ успішно ліквідують понад 90% «Шахедів», а класичні зенітно-ракетні комплекси тримають удар проти крилатих ракет, важка балістика («Іскандер-М», надзвукові «Циркони») дедалі частіше прориває купол над Києвом. Протиракет для Patriot просто фізично не вистачає. Столиця знову опинилася у критично вразливому стані зразка 2022 року.
Читайте также: Україна запускає «дронову дипломатію» та готує великі угоди щодо БпЛА з сімома країнами НАТО
В ніч на 6 липня протиповітряній обороні не вдалося збити жодної з 29 ракет, які летіли по балістичній траєкторії.
Що це означає з точки зору військових технологій та глобального ВПК? Розберимося в цифрах, алгоритмах та альтернативах.
Криза глобального виробництва vs швидкість використання
Жорстока математика від аналітиків та Міноборони свідчить: весь західний світ сьогодні виробляє менше протиракет до Patriot за місяць, ніж росія випускає по Україні за той самий період.
Поточна максимальна потужність виробництва найсучасніших ракет PAC-3 MSE становить близько 52 одиниць на місяць.
Що стосується, росіян, то за даними ГУР, на які посилається NV, протягом місяця їхня промисловість здатна виготовляти: до 60 одиниць Іскандер-М і до 10 Іскандер-К. А також до 5 одиниць «Оніксів» і до 3 «Цирконів».
А тепер порахуємо інтенсивність обстрілів: лише за чотири останні масовані атаки на Київ ворог випустив 114 балістичних та 24 надзвукові/протикорабельні ракети. Фізика перехоплення така, що для гарантованого знищення однієї швидкісної балістичної цілі комплекс Patriot має випустити дві протиракети.
Математика грає проти нас — світовий ВПК банально не встигає за темпами цієї війни.
«Екстрена мілітарна позика»: Софтверний підхід до залізяччя
Щоб зламати цю сувору калькуляцію, Міністерство оборони України та Мінцифри на чолі з Михайлом Федоровим наразі ведуть екстрені переговори з майже 40 країнами-партнерами. Наша держава пропонує союзникам незвичний фінансово-логістичний трек.
Суть ідеї: Передайте нам ракети Patriot зі своїх бойових складів прямо зараз, «із коліс».
Гарантія безпеки союзників: Україна вже підписала та зафіксувала довгострокові контракти на сотні нових ракет (зокрема за підтримки Німеччини та європейського кредиту на $1 млрд). Щойно ці нові ракети зійдуть із конвеєрів у 2027–2028 роках, вони поїдуть не в Україну, а одразу на склади тих країн, які ризикнули й позичили нам свої боєприпаси сьогодні.
Головний парадокс полягає в тому, що ракети у світі є. Вони лежать у пускових контейнерах країн НАТО як недоторканний запас (НЗ) на випадок гіпотетичних конфліктів майбутнього. Проте, як зазначив президент Володимир Зеленський, «поки ракети Patriot припадають пилом на складах союзників, це лише заохочує росію бити по житлових будинках».
Але західна військова бюрократія продовжує функціонувати за застарілими алгоритмами мирного часу. Будь-яка затримка у масштабуванні механізмів постачання конвертується в людські життя та зруйновану інфраструктуру в Києві.
Читайте также: В Україні хочуть криміналізувати шахрайство за допомогою ШІ та діпфейків. Що пропонують депутати
Глобальний ринок ПРО: Що, окрім Patriot, здатне збивати балістику?
Якщо запаси США виснажені, чи може Україна диверсифікувати закупівлі аналогічних систем середнього та дальнього радіуса дії? Світ miltech у цьому сегменті є надзвичайно вузьким, і реальних альтернатив одиниці.
SAMP/T та ракети Aster 30: Європейська надія у середньостроковій перспективі
Франко-італійський ЗРК SAMP/T часто називають європейським «близнюком» Patriot. Комплекс базується на повністю цифровій архітектурі, має сучасний круговий радар та високу мобільність. Проте з його інтеграцією є нюанси.
Як зазначав в ефірі радіо NV ексречник Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат, SAMP/T уже давно працює в Україні та демонстрував успіхи проти авіації, проте наявна у нас модифікація по балістиці поки не застосовувалася. За його словами, перехоплення балістики — це екстремально складна технологія: «Радар повинен звести протиракету і балістичну ракету в одній точці в небі, на шалених швидкостях». Таких технологій у світі досягли лічені виробники.
Надією для України є нова модифікація комплексу — SAMP/T NG (New Technology) з ракетами Aster 30 Block 1 NT, здатна ефективно ліквідувати балістичні загрози. Франція вже ухвалила рішення про передачу оновлених систем (загалом мова йшла про плани на 8 комплексів по 6 пускових установок у кожному). Проте, як підкреслюють у ЗСУ, процес виготовлення таких високотехнологічних речей є тривалим, тож це перспектива середньострокова, яка не вирішить кризу «тут і зараз».
David’s Sling («Праща Давида»): Ізраїльський еталон з політичним блоком
Спільна розробка ізраїльської Rafael та американської Raytheon — ЗРК «Праща Давида» — є одним із світових лідерів протиракетної оборони. Комплекс використовує ракети Stunner (експортна назва SkyCeptor) із двоканальним наведенням (радар + тепловізор), що робить його несприйнятливим до російського РЕБ.
Ба більше, система є економічно вигіднішою: ракета Stunner коштує близько $700 000 — $1 млн, тоді як PAC-3 MSE для Patriot стартує від $4–5 млн. Нещодавно Ізраїль уклав історичну угоду, вперше продавши цей комплекс за кордон Фінляндії за €317 млн для посилення східного флангу НАТО.
Проте для України цей трек наразі закритий. По-перше, Єрусалим утримує жорстке політичне ембарго на постачання летального озброєння через власні безпекові ризики. По-друге, через колосальний дефіцит виробничих потужностей та чергу замовників, розраховувати на ці комплекси в осяжному майбутньому ми не можемо.
Де в цій схемі NASAMS?
В українському інфопросторі часто виникає плутанина, коли NASAMS пропонують як альтернативу Patriot. Це технологічна помилка.
NASAMS — це «робоча конячка» нашої ППО, але вона НЕ вміє збивати балістику. Комплекс розроблявся під адаптовані авіаційні ракети (AIM-120 AMRAAM) для знищення крилатих ракет, гелікоптерів та БПЛА. Навіть найновіша ракета AMRAAM-ER (збільшеної дальності) не має кінетичного перехоплювача (hit-to-kill), необхідного для руйнування товстостінної боєголовки «Кинджала».
Головна цінність NASAMS для Києва — це технологічне розвантаження Patriot. NASAMS забирає на себе 100% крилатих ракет типу Х-101 чи «Калібр», дозволяючи Patriot не витрачати свої наддорогі та дефіцитні протиракети PAC-3 на аеродинамічні цілі, а зберігати їх суто для балістичних ударів. Закупівля більшої кількості NASAMS — це чудовий крок для посилення другого ешелону оборони, але він не врятує столицю, якщо в батареях Patriot закінчаться «картриджі».
Вердикт
Західний світ має нарешті позбутися ілюзії безпеки та усвідомити: утримання протиракет «на випадок Третьої світової» на складах у Німеччині чи США — це стратегічна помилка. Третя світова технологічна війна вже триває у реальному часі в небі над Києвом.
Якщо партнери не відкриють свої арсенали для екстреної мілітарної позики прямо зараз, завтра жодні виробничі потужності західного ВПК не встигнуть компенсувати пройдений рубіж, коли найефективніші протиракетні комплекси планети залишаться в Україні без єдиного набою.
Читайте также: Сили оборони взяли на озброєння українського наземного робота «Рись+»