Зміни передбачають низку критичних ситуацій, коли право на інформаційний спокій не діє: це питання національної безпеки, запобігання аваріям, охорона здоров’я або порятунок життів. Це означає, що працівники екстрених служб, медики, поліцейські та військові фактично залишаться поза дією цієї норми. Також сторони можуть передбачити інші умови безпосередньо в трудовому договорі, пише «Судово-юридична газета».
Читайте также: Менеджерка, редакторка, аналітикиня. Платформа Happy Monday першою в Україні додала фемінітиви у фільтри пошуку вакансій
Хоча чинний Цивільний кодекс і стоїть на варті приватного життя, він суттєво відстає від вимог цифрової епохи. Згідно зі статтею 301 ЦК, кожен має право самостійно керувати власним приватним простором і вирішувати, кого в нього допускати. Це означає, що вторгнення у цей простір — наприклад, через робочі листи чи дзвінки у вільний час — без дозволу особи є неприпустимим, за винятком випадків, коли йдеться про підтверджені судом правопорушення.
Ще у 2021 році, як реакція на виклики пандемії, до Кодексу законів про працю було внесено поняття «період відключення» для дистанційних працівників. Ця норма дозволяє офіційно ігнорувати будь-які засоби зв’язку з керівництвом без ризику отримати догану чи бути звинуваченим у порушенні дисципліни. Однак головним обмеженням є те, що це право має бути зафіксоване в трудовому договорі та поширюється воно виключно на тих, хто працює віддалено.
Читайте также: Знахідка на $500: чоловік натрапив на 64ГБ пам’яті DDR4 прямо на сміттєзвалищі
Стаття 337 нового Цивільного кодексу має на меті розмежувати оплачуваний робочий час та особистий простір, закріпивши право на інформаційний спокій. Однак положення про те, що цей спокій можна скасувати через умови договору, відкриває небезпечну «лазівку». Це може призвести до появи стандартних трудових контрактів, де обов’язок бути на зв’язку 24/7 стане обов’язковою умовою праці за замовчуванням.
Читайте также: MacPaw додала в ClearVPN режим для дітей, який блокує доступ до онлайн-казино та сайтів для дорослих